В центре внимания:

Гібридна війна і російські пропаґандисти

Гібридна війна і російські пропаґандисти

Жертвами російської гібридної війни, успішно випробуваної в Криму та на сході України, через чотири роки стали і декотрі журналісти в Україні. Підступність цієї московської аґресії полягає в тому, що вона здатна не лише засилати на чужу територію своїх «зелених чоловічків», але й «промивати мізки» людям, котрі не дуже добре знають історію не лише імперської пропаґанди, але й власного народу. Дехто з тих, хто входять до Національної спілки українських журналістів, довели не тільки незнання історії країни, в якій живуть, але й те, що нездатні розрізняти, де правда, а де від фальш. Незнання та некомпетентність робить із них «зелених журналістів», котрі шкодять власній країні.
Московські гібридні технології завдали шкоди не лише втручанням у референдум про «Брекзит» у Великій Британії, у вибори президента США 2016 року, у вибори французького президента 2017-го, але й діяльності Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, європейським інститутам. Телебачення та радіо, які спонсорує Кремль по всьому світу, отруюють мізки не лише своїх прихильників, але й людей, котрі навіть уявити собі не можуть, що їм щодня брешуть російські пропаґандисти та найвищі державні посадовці Російської Федерації (РФ).
Незалежна журналістська організація Bellingcat виклала у відкритий доступ дослідження про збитий малайзійського літака МН 17. Джерела організації не залишають жодних сумнівів у тому, що літак із 298 пасажирами, серед яких було 80 дітей, збила російська ракета «Бук», що у Кремлі «гідно» оцінили.
На пропаґанді та брехні «імперія зла» (вислів Рональда Рейґана) протрималася 70 років. Але сучасні російські «професори» брехні та пропаґанди нічого не навчилися після розпаду цієї імперії. Вирішили, що переконливою для світу буде не лише пропаґанда їхніх брехунів, тому залучили до неї й українських «зелених журналістів», мовляв, жертви найбільшої досі у світі гібридної війни, яку веде Росія проти України, можна перетворити на «корисних ідіотів».
Наталія Іщенко у своїй статті «Пішаки» в гібридній грі Кремля» (газета «День» за 15.12.17) звернула увагу саме на такі проекти кремлівської пропаґанди, які втягують у свої плани українських, чи то наївних, чи недосвічених, чи непрофесійних журналістів. А, може, це просто прихильники п’ятої колони, котрих приваблює не дійсність, але віддалена «романтика» такого гасла, як: «Дві країни — одна професія». Може, наступний проект кремлівських пропаґандистів буде «Дві країни — одна смерть».
Кремлівські пропаґандисти є майстрами брехні, тому й вдається їм баламутити наївні мізки, аби не звертати увагу на проблему смертності на російсько-українському кордоні. Отож, завербувати чотирьох українських провінційних журналістів до пропаґандистської гри досвідченого брехуна Ашота Джазояна, секретаря Спілки журналістів РФ, режисера «документальних фільмів», було, вочевидь, просто і легко.
Дивує, що і Національна спілка українських журналістів залучена в таку гібридну війну російської журналістики в Україні. Незалежному журналістові важко збагнути — яким чином українські «журналісти» їдуть до Відня (Австрія) на десять днів «стажування», щоб писати про співаків з України і Росії у Віденській опері, чи про іншонаціональних гендлярів на віденських базарах (можна, було пошукати і футболістів, шахістів, танцюристів тощо)?
Звісно, що можна й про таке писати, але не в час, коли твої побратими по фаху — Олег Сенцов, Роман Сущенко, Микола Семена й інші українці — політичні в’язні Кремля) сидять уже роками за ґратами в Росії. Коли б п. Джазоян, режисер і журналіст, відзняв документальний фільм про справжні причини їхнього ув’язнення, про умови і життя своїх колег у російській неволі і попросив би допомоги українських журналістів, то це було б професійно, гуманно та справедливо. А в такому вигляді, як це робить журналіст- пропаґандист Кремля Джазоян, — це лише окозамилюванням та приховуванням порушення людських прав у Росії.
Зрештою, війна між двома країнами, де панує «одна професія» мала б не сходити зі сторінок засобів масової інформації, бо вона спричиняє щоденні смерті та калічення невинних людей. І джерело людської трагедії в Криму та на сході України потрібно не приховувати різними «професіями у двох країнах», в «оперних партіях» віденського театру, які виконують українські та російські солісти. Це джерело добре відоме п. Джазоянові — російський імперіалізм, який він так майстерно приховує своїми «документальними» фільмами, до яких залучає, на жаль, і українських «зелених журналістів».
Кожна людина мала б керуватись і моральним обов’язком не тільки у своїй професії, але й у житті, але такі катеґорії, як мораль, імперським журналістам невідомі. Дуже шкода, що на тлі щоденного порушення «тиші» терористами та московськими окупантами російські «журналісти» та «режисери» звертають увагу не на безліч траґедій, що відбуваються на сході України, а вишукують співаків у віденській опері.
Національна спілка українських журналістів своєю участю у проектах кремлівських журналістів лише доводить свою нездатність розрізнити «полову від зерна». Їхати на «стажування» до Відня, щоб послухати спів артистів і нічого не робити для того, щоб звільнити з неволі своїх колег у країні, яка організує «стажування» є не лише аморальним, але й нечесним.
А могли б члени Національної спілки українських журналістів керуватися принципами справедливості, чесності та відвертості, що довели, наприклад, незалежні журналісти Bellingcat, котрі доклали максимум зусиль, щоб визначити, хто саме збив малайзійський літак МН 17 і тим самим став убивцею 298 людей, серед котрих було 80 дітей!
Українські журналісти мають на кого рівнятися — Чорновіл, Дзюба, Осадчий, Сверстюк та десятки інших, котрі своєю діяльністю та творчістю показали, що журналісти дбають про майбутнє країни, нації, а не про власне сьогодення. А про тих, хто не перейняв естафету морально чистих українських журналістів, ще 1961 року згадала Ліна Костенко у вірші «Естафета», в якому геніально подала й характер тих, хто тепер віддається гібридній війні Кремля проти України:
Різні бувають естафети.
Міщани міщанам передать буфети,
Заяложені ложки, тупі ножі,
Глупоту свою і думки чужі.

Йосиф Сірка

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

04.01.2018 13:19 | Ольга Рубайло

Поиск:

Поиск
Последние новости города и общества
Орбита Львов в VK
Орбита Львов в Facebook
Орбита Львов в Твиттере
Орбита Львов в Google+
Все права защищены © 2001-2018 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.