В центре внимания:

Едгар Рінкевич: «Дедалі більше країн виступає за обмеження права вето в РБ ООН»

Едгар Рінкевич: «Дедалі більше країн виступає за обмеження права вето в РБ ООН»

Нещодавно в столиці Латвії проходила традиційна Ризька конференція The Riga Conference. З 2006-го там щороку збираються політики й експерти, щоб обміркувати питання зовнішньої політики й оборони, що зачіпають трансатлантичне співтовариство. Едгар Рінкевич, міністр закордонних справ Латвії, як представник приймаючої сторони, мав надзвичайно завантажений графік. Однак він усе ж знайшов час, щоб відповісти на кілька запитань журналістів.

Тривожна ситуація, що склалася в Європі — надовго
— Як би ви могли підбити підсумки Ризької конференції-2017?
— Якщо узагальнювати все, що ми почули за два дні її проведення, то всі теми добре знайомі: НАТО; реґіональна безпека; питання майбутнього Європейського Союзу (ЄС); питання «Східного партнерства»; реформи в Україні; Молдова, Грузія, інші наші східні партнери, наприклад, Білорусь, Вірменія, Азербайджан. Гадаю, що загалом ця конференція є кардіограмою осіннього сезону 2017-го. На ній я почув певний оптимізм щодо майбутнього ЄС, але й певний песимізм з приводу безпеки. При цьому ми всі розуміємо, що ситуація, яка склалася в Європі, — надовго, подобається нам це, чи ні. Складові частини цієї картини: те, що відбувається на сході України, протизаконна анексія Криму та щойно проведені навчання «Запад-2017», які показують певне воєнне протистояння в цьому реґіоні… Знаєте, я мабуть, уточнив би своє попереднє визначення. Ризька конференція скоріше навіть показує енцефалограму мислення політиків, журналістів, експертів. Завдяки їй, ми ясніше бачимо, де, в якому світі знаходимо себе 2017 року.
— Що було нового і важливого саме на цій конференції?
— На мій погляд, нове — те, що тут виступив Михайло Попов, заступник секретаря Ради безпеки Російської Федерації (РФ). Він брав участь у відкритій дискусії «Quo Vadis?/Куди йдеш, Росія?». Навіть не пам’ятаю, коли таке було востаннє. Ця конференція іноді обговорює Росію, але не розмовляє з Росією. Тому цей виступ був достатньо цікавий. При цьому, звісно ж, ми залишаємося при своїй думці, а російські партнери — при своїй. Але для мене це була головна новизна у конференції.
— А який ви можете припустити порядок денний на наступний рік?
— Наступного року, без сумніву, буде щось інше, нове, цікаве, з’являться інші проблеми для обговорення. Ймовірно, більше уваги приділимо Великій Британії. Бо тоді будуть підходити до завершення перемовини по Brexit.

Важливо, щоб Україна залишалася в порядку денному ЄС
— Які найважливіші месиджі, заяви були на Ризькій конференції для України і від України, з урахуванням того, що там був Павло Клімкін, міністр закордонних справ України?
— Мабуть, нікого не здивую, якщо скажу, що один месидж — Україна може допомогти собі сама. Вона може стати сильною лише в тому випадку, якщо буде впроваджувати реформи, здійснювати зміни, які їй необхідні. Ми можемо допомогти порадою і грошима. Але ніхто інший не зробить Україну успішною державою, членом європейської сім’ї. Якщо ж уточнювати саме наші завдання… Перше з них полягає в тому, й я це дуже добре відчув, розмовляючи з п. Клімкіним, — щоб зберегти Україну на порядку денному ЄС. Це не можна недооцінювати. Поруч із цим — суміжні питання: санкції проти РФ, питання єдиної зовнішньої політики Євросоюзу щодо східних партнерів. Потрібно, щоб всі ці теми не сходили з порядку денного глав урядів, міністрів закордонних справ, а також і просто широкої громадськості ЄС. Ви ж бачите, що відбувається. Сталася міґраційна криза — й усі газети, телебачення обговорюють її. Що, певна річ, також важливо і стає найнагальнішим питанням для європейських урядів і міністрів. Ще щось відбувається в Сирії — й усі кидаються обговорювати це. Криза в Північній Кореї — з порядку взагалі змітається все. І так щоразу. Але коли починається обговорення і робота в зв’язку з новою кризою, важливо щоб у порядку денному обов’язково зберігалася Україна.
— Це все перший пункт?
— Атож. Другий пункт — збереження фінансового і, я б сказав, інтелектуального пакету для підтримки реформ в Україні. Це буде пов’язано не лише з кількістю й якістю законів, але й з їхнім виконанням. Та це вже інша фаза, складніша порівняно навіть із прийняттям потрібних законів. Третій пункт — ми з п. Клімкіним також багато балакали про нього. Є така тенденція — зняти з порядку денного, запхати кудись подалі питання про Крим, про ті порушення прав, які там відбуваються, арешти кримських татар. А це — велике та важливе питання, яке не може сходити з порядку денного міжнародних організацій, починаючи з Організації Об’єднаних Націй (ООН), закінчуючи Організацією з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) та Радою Європи.

Треба знизити цю хвилю популізму
— Закінчувалася Ризька конференція дискусією про популізм і загрози, які він несе демократичним країнам. Чи є в цьому якась символіка, постановка проблеми на майбутній рік?
— Аж ніяк. Можу відкрити організаційні таємниці залаштунків нашої конференції. Так склалося випадково: люди, яких ми хотіли б бачити на дискусії про популізм, змогли приїхати тільки наприкінці конференції. Однак ця проблема, природно, важлива. Згадаймо минулий рік. Якщо не помиляюся, тоді конференція проходила наприкінці жовтня. Всі ще тільки чекали виборів у Сполучених Штатах. Була велика невизначеність із виборами по Нідерландах, у Франції, Німеччині. Зараз у нас вже є ясна картина — хто є хто в цих ключових державах. І зараз уже можна проаналізувати, наскільки виправданими були наші побоювання, що в результаті сплесків популізму можуть перемогти партії популістського спрямування. Ми бачимо, що у Німеччині популістська партія таки пройшла в Бундестаг, набравши 13 %: не перша, але все ж. Приблизно така ж картина в Нідерландах… У Франції на президентських виборах, і на виборах в нижню палату, на щастя, перемогли сили, які ми називаємо центристськими та проєвропейськими. Зараз важливо було підсумувати те, що відбулося на виборах за минулий рік. А також збагнути, що треба зробити, щоб знизити цю хвилю популізму. І тут потрібно зробити ще дуже багато.
— Інша тема. Ви були на нещодавній Генеральній Асамблеї (ГА) ООН і там порушували кілька важливих питань. По-перше, про ініціативу, висунуту Францією та Мексикою у зв’язку з тим, що деякі члени Ради Безпеки (РБ) ООН зловживають своїм правом вето. По друге — про необхідність тіснішої координації між РБ ООН і Міжнародним кримінальним судом у Гаазі. Чи стала думка міжнародної громадськості з цих питань консолідованішою?
— Першу з названих вами ініціатив ми підтримуємо вже три чи чотири роки. І якщо порівнювати теперішню ситуацію з 2014-2015 рр., то ініціативу Франції та Мексики про добровільну стриманість у застосуванні права вето підтримують уже дуже багато країн. Але, на жаль, не всі постійні члени РБ ООН, наприклад, РФ і Китай. Ми бачимо також деяку стриманість у цьому питанні Сполучених Штатів і Великої Британії. Однак є й інша ініціатива, яка була темою обговорення на полях тієї ж ГА. Її висунув Ліхтенштейн і полягає вона в тому, що всі країни, які стають членами РБ ООН, утримуються від голосування проти резолюцій, які передбачають усунення порушень прав людини або злочинів проти людяності. А також у тому, щоб можливі злочини, про які ми говоримо, автоматично були передані РБ ООН у Міжнародний кримінальний суд. Зараз, до речі, таке не завжди відбувається. Подивіться, наприклад, що сталося з двома чи трьома резолюціями щодо Сирії у зв’язку зі злочинами президента Башара Асада… Словом, і в цій сфері ще дуже багато роботи. Але, повторюся, кількість держав, які підтримують ці ініціативи, до речі, тісно пов’язані одна з одною, лише зростає.
Розмовляв Олег Кудрін, Укрінформ

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

02.11.2017 11:39 | Ольга Рубайло

Поиск:

Поиск
Последние новости города и общества
Орбита Львов в VK
Орбита Львов в Facebook
Орбита Львов в Твиттере
Орбита Львов в Google+
Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.