В центре внимания:

Екс-канцлер Німеччини стане одним із керівників «Роснефті»

Екс-канцлер Німеччини стане одним із керівників «Роснефті»

Любі друзі Володимир і Герхард

Посада «незалежного директора» в раді директорів концерну «Роснефть» зі зарплатою в кілька сотень тисяч євро на рік буде вже третьою для екс-канцлера в російському бізнесі. Герхард Шредер вже займає посади в керівництві проектів Nord Stream-1 і Nord Stream-2. Юридично колишній канцлер працевлаштується у вересні ц. р., коли відбудуться збори акціонерів «Роснефті», які переоберуть раду директорів.

«Російський наймит»
Рішення п. Шредера викликало у Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) хвилю критики. Часописи зарясніли словосполученням «російський наймит», політики дружно висловили свій осуд, навіть Анґела Меркель в інтерв’ю Bild заявила, що вважає рішення свого попередника «ненормальним».
Слабка спроба Мартіна Шульца, колеги екс-канцлера по соціал-демократичній партії, виправдати соратника, мовляв, чого накинулися, це ж просто «робота в приватному секторі економіки», з тріском провалилася. Як написало видання Suddeutsche Zeitung: «Із приватним сектором економіки «Роснефть» має стільки ж спільного, як і з роботою дроворуба — обоє якоюсь мірою працюють в енергетичній галузі. Різниця лише в тому, що 50 % акцій «Роснефті» належать державі, відповідно, персональний склад керівництва концерну та його політику формує російський уряд».

600 мільйонів інвестицій
Додамо, що ще близько 20 % акцій належать британському концерну British Petroleum, а на початку року ще стільки придбав катарський нафтовий трейдер Glencore зі штаб-квартирою в Швейцарії. На відміну від «Газпрому», «Роснефть» не часто згадувалася в зв’язку з конфліктами Російської Федерації (РФ) з Україною та Заходом. Однак її дії останнім часом свідчать про те, що і в цьому випадку складно розділити економіку та політику Кремля. Так, наприклад, нещодавно концерн надав уряду Венесуели, де тривають масові акції протесту, кредит у розмірі понад 6 млрд USD, хоча аналітики вже давно з тривогою спостерігають за борговим тягарем самої російської компанії. Звісно, що це було зроблено, щоб утримати при владі режим Ніколаса Мадуро, котрий сповідує виразно антиамериканську політику. Крім цього, «Роснефть» активно працює в Лівії, Єгипті й Іраку.
А в травні ц. р. на церемонії відкриття нового представництва «Роснефті» в Берліні Ігор Сєчін, глава концерну, оголосив про подвоєння інвестицій у ФРН — вони складуть 600 млн EUR упродовж найближчих п’яти років. Зокрема, планується продовжити нафтогін «Дружба», яким російська нафта через територію Білорусі надходить до Європи, до нафтопереробних підприємств Miro в місті Карлсруе та Bayernоl у Фобурзі (Верхня Баварія) частина активів яких належить «Роснефті». Для реалізації цього проекту буде створена нова фірма Rosneft Deutschland GmbH у Берліні, директором якої планують призначити британця Браяна Честермена.
Цей проект може викликати нові дебати про занадто велику залежність ФРН від російських поставок енергоносіїв, оскільки досі обидва нафтопереробних підприємства в південній Німеччині забезпечувалися через нафтогін Transalpine Pipeline. Він починається в італійському порту Трієст та обслуговує насамперед нафтоналивні танкери з Північної Африки. Певна річ, що поява додаткових обсягів дешевшої російської нафти (собівартість видобутку в «Роснефті» становить лише 2,5 USD за барель, що набагато нижче, ніж у конкурентів) суттєво скоротить обсяги цих поставок. Уже зараз чверть всієї імпортованої Берліном нафти припадає на частку «Роснефті», яка не лише помпує сировину, але й посідає третє місце в ФРН серед компаній, що займаються її переробкою.

Нафтовий «Дарт Вейдер»
Навіть серед великих російських державних підприємств «Роснефть» займає особливе місце, і цим вона зобов’язана своєму впливовому шефу — 56-річному Сєчіну, за котрим закріпилося прізвисько «Дарт Вейдер». За деякими даними, він колись служив у Східній Німеччині в розвідці КДБ разом із Путіним. З моменту початку роботи останнього в мерії Санкт-Петербурга п. Сєчін постійно перебуває поруч із ним.
Коли Путін став віце-мером, Ігор Сєчін очолив його апарат, після переїзду до Москви він став заступником керівника президентської адміністрації, де відповідав за енергетичні питання. В період тимчасового перебування Путіна на посту прем’єр-міністра п. Сєчін був призначений віце-прем’єром. Якраз у цей період «Роснефть» із невеликої державної компанії, яка управляла на той момент ще не приватизованими залишками радянської нафтової промисловості, перетворилася на найбільший нафтовий концерн країни. За допомогою судової системи та Федеральної служби безпеки РФ майже всі конкуренти були доведені до банкрутства, а їхня власність відійшла державі. Показовий приклад — 2003-го Михайло Ходорковський на десять років був відправлений до табору, а активи його концерту ЮКОС опинилися в розпорядженні «Роснефті».
Пам’ятаючи про сумну долю колеги, інший нафтовий магнат, Володимир Євтушенков, 2014-го добровільно (!) передав свою компанію «Башнефть» у розпорядження «Роснефті». Щоправда, перед тим мільярдер відсидів домашній арешт, й якби пручався далі, то мав усі шанси переїхати з розкішного особняка до брудної тюремної камери.
На початку минулого тижня в одному з московських судів почався процес проти Олексія Улюкаєва, колишнього міністра економічного розвитку РФ, котрий виступав категорично проти оборудки з компанією «Башнефть». Екс-міністра звинувачують в банальному хабарництві, але в Росії впевнені: справу порушили за наказом Ігоря Сєчіна, котрий вважається другою за впливовістю людиною в РФ після Путіна, випереджаючи за цим показником навіть прем’єр-міністра Дмитра Медвєдєва.
«Пане Сєчін, чи є в Росії хтось, хто не повинен вас боятися?», — спитали «Дарта Вейдера» німецькі журналісти, коли глава «Роснефті» в травні ц. р. відкривав у Берліні нове представництво концерну. «Таке питання я вже сам собі ставив», — відповів той.
Нещодавно глава «Роснефті» подав до суду на ділове видання «Ведомості» за публікацію статті про його розкішний маєток у Підмосков’ї, змусивши видання прибрати статтю зі сайту та знищити всі журналістські чернетки. Також через суд він змусив «Новую газету» видалити статтю про його розкішну яхту, названу «Принцеса Ольга» на честь молодої дружини.
«Лиха слава Сєчіна в РФ перевершує погану славу будь-якого іншого соратника Путіна. Хоча він працював на уряд Росії протягом всієї своєї кар’єри, перейшовши в «Роснефть» лише 2012 року, він є казково багатою людиною і дуже жорстко захищає свої інтереси», — пише американська агенція Bloomberg. Зважаючи на цю інформацію, вибір п. Шредера виглядає досить сумнівним.

Ігор Берчак

До теми
Павло Жебрівський, глава області військово-цивільної адміністрації заявив про початок будівництва окремої гілки газогону високого тиску на Авдіївку. Досі всі роки війни це місто з її ключовим для української металургії коксохімічним заводом отримувало газ з окупованого Донецька. Вартість проекту оцінюється в 58 млн грн. Нагадаємо, що попередня спроба побудувати газогін в обхід окупованої території обернулася гучним міжнародним скандалом. 2016-го Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) прийняв рішення допомогти Україні в настільки нестандартному для цієї організації проекті. МКЧХ запропонував за власні кошти закупити труби для газогону. Після довгої та ретельної тендерної процедури переможцем тендеру була визнана фірма з міста Рубіжне Луганської області, яка була готова поставити труби на суму 27 млн грн.
Але в останній момент державний «Донецькоблгаз» відмовився їх брати. Компанія заявила, що знайшла власного постачальника, а труби з Рубіжного нібито не відповідають технічним вимогам. У МКЧХ це викликало хвилю обурення. По-перше, обрані організацією труби пройшли ретельну перевірку, по-друге, запропонований «Донецькоблгазом» варіант коштував на 70 % більше. «Ми чітко пояснили, що не будемо відхилятися від наших стандартних процедур закупівель (на основі конкурсних торгів), які застосовуються в усьому світі. Тому ми просто не можемо закупити запропоновані у вашому листі труби компанії «Ельпласт», чия пропозиція приблизно на 900 тис USD (70 %) дорожча за пропозиції всіх її конкурентів», — йшлося в тексті одного з листів МКЧХ українським партнерам. «Якщо наша делегація в Україні не буде дотримуватися існуючих правил і прийме рішення на користь постачальника з такою різницею в ціні, то немає жодних сумнівів, що керівництво нашої делегації буде звільнено і навіть притягнуто до карної відповідальності», — ще доступніше пояснювали фахівці МКЧХ у тому ж листі. Міжнародна організація в результаті вийшла з проекту, гучно хряснувши дверима, а в світі знову заговорили про невмирущу українську корупцію.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

24.08.2017 12:20 | Ольга Рубайло

Поиск:

Поиск
Последние новости города и общества
Орбита Львов в VK
Орбита Львов в Facebook
Орбита Львов в Твиттере
Орбита Львов в Google+
Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.