В центре внимания:

Київ отримав дипломатичні удари з Варшави та Берліна

Київ отримав дипломатичні удари з Варшави та Берліна

Наступного року Республіка Польща (РП) святкуватиме сторіччя проголошення незалежності. Одним із елементів урочистостей стала ініціатива Міністерства внутрішніх справ (МЗС) РП, яке запропонувало новий дизайн внутрішнього паспорта, сторінки якого мають прикрасити 26 графічних зображень «особистостей, подій, місць і символів, пов’язаних із відновленням Польщею незалежності 1918-го». Половину малюнків затвердили одразу, ще 13 виставили на народне онлайн-голосування. Тижневик «Міст» уже писав про це, але спробуємо розглянути ситуацію уважніше.

Ностальгія за «Великою Польщею»
Першими обурилися литовці, адже серед запропонованих для голосування зображень є «Гостра брама» у Вільнюсі, який у міжвоєнний період входив до складу Польщі. У каплиці, розташованій над цією спорудою XVI ст., розташований образ Божої матері, якому традиційно віддавали честь польські офіцери. Юзеф Пілсудський розмістив у каплиці табличку з написом «Дякую тобі, матінко, за Вільно» — на знак подяки за перемогу в битві за місто. Пам’ятник історії згадується в творах Адама Міцкевича та Генрика Сєнкєвича.
МЗС Литви негайно виступило з нотою протесту. Через кілька днів прокинулися й українські дипломати, адже серед уже затверджених малюнків є й зображення Меморіалу львівських орлят на Личаківському цвинтарі у Львові. «Ми виступаємо проти політизації окремих історичних фактів, які шкодили б розвитку партнерства між Україною та Польщею», — заявили в Києві.
Варто зазначити, що для польських націоналістів цей меморіал є символом приналежності Східної Галичини до Польщі. «Цвинтар орлят» постав 1920 року, в індивідуальних і спільних могилах тут спочили понад 2 тис. польських учасників бойових дій у Львові проти українських січових стрільців у листопаді 1918-го та боротьби проти більшовиків 1920 року. В 1970-х цвинтар знищила радянська влада, зрівнявши могили зі землею за допомогою бульдозерів. І лише після проголошення Україною незалежності України меморіал відновили.
Узгодження проекту відбудови цвинтаря тривало вісім років. Київ і Варшава воювали буквально за кожен символ і кожне слово. Зрештою, на меморіалі немає в написах слів «героїчно полеглий», чи «південно-східні землі Польщі», як і зображення ордену Virtuti Militari, але залишився меч-щербець. Його поляки вважають символом володіння тих земель, котрі захопив Болеслав Хоробрий, за польською легендою, він надщербив цей меч ударом об Золоті ворота в Києві.
Поруч із «орлятами» розташований цвинтар січових стрільців, котрі воювали тоді з поляками. Меморіал Української галицької армії було відкрито одночасно з відновленим Меморіалом польських орлят 2005-го. На відкритті були присутні президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Александр Кваснєвський. Вони назвали подію примиренням України і Польщі та закликали не проводити підрахунків того, хто кому в минулому зробив більше зла. Відтоді усі офіційні делегації, якщо несли квіти до могил, обов’язково клали їх до обох меморіалів.
«Меморіал львівських орлят був прикладом важких компромісів у подоланні травм минулого між українцями та поляками. Останнім часом із ініціативи української та польської громад, які проводили тут спільні вшанування усіх загиблих у війні між нашими народами в 1918-1919 рр., він став набувати символу примирення», — вважає Володимир В’ятрович, керівник Українського інституту національної пам’яті.
І ось тепер Міністерство внутрішніх справ (МВС) РП вирішило цей символ примирення перетворити на символ розбрату. «За міжнародними нормами, поява зображення цвинтаря орлят у Львові на сторінках польського паспорту буде ознакою територіальних претензій на землі України. Оскільки на колонах цього меморіалу є перелік українських земель, як поляки нібито вважають своїми. Й якщо раптом ці колони потраплять на паспорт — це стане міжнародним скандалом», — розповів «Німецькій хвилі» Ігор Гавришкевич, котрий 15 років був директором Державного історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар».
Тим часом наміри надрукувати зображення Львова та Вільнюса у польських паспортах викликали протест не лише в Україні та Литві. У самій РП чимало представників громадянського суспільства стурбовані можливим погіршенням відносин із сусідами. У відкритому листі на адресу міністра внутрішніх справ понад 80 журналістів, істориків і громадських діячів закликали викреслити з проекту паспортних мотивів пам’ятки в Україні та Литві.

«Загерметизований» Крим
Тим часом ще один неприємний дипломатичний сигнал Київ отримав із Берліна. Питання анексії Автономної Республіки Крим (АРК) необхідно тимчасово «загерметизувати» і спочатку досягти прогресу за іншими пунктами відносин із Москвою. Про це в інтерв’ю виданню Funke Mediengruppe заявив Крістіан Лінднер, лідер Вільної демократичної партії Німеччини. Він заявив, що необхідно виробити такі пропозиції, які б дозволили Путіну змінити свою політику «без втрати обличчя». Він також не погоджується, що антиросійські санкції можуть бути зняті лише після повного виконання мінських домовленостей. «Позитивні проміжні успіхи також треба цінувати», — наголосив німецький політик. Водночас, зазначає видання Tagesschau, заяви п. Лінднера суперечать офіційній програмі його партії. «Доки Путін продовжує свою політику втручання, санкції проти Російської Федерації (РФ) мають зберігатися, а повернення РФ до складу «Великої вісімки» виключене», — йдеться в програмі.
Водночас, за даними опитувань, Вільна демократична партія проходить у Бундестаг на виборах, що відбудуться наприкінці вересня ц. р. Більше того, очікується, що вільні демократи можуть сформувати альянс із Християнсько-демократичним союзом Анґели Меркель. Вочевидь, усвідомивши, що напатякав дурниць, Крістіан Лінднер поспішив спростувати свої явно проросійські заяви.
Німецький політик розмістив у Facebook спеціальне відеозвернення, в якому наголошує, що визнання анексії АРК є неприйнятним. Крістіан Лінднер стверджує, що впродовж останніх років гостро критикує Путіна, а його партія підтримує принципи міжнародного права та бачить Німеччину частиною Заходу: «Для вільних демократів трансатлантичні відносини є пріоритетом, а партія чи не за кожної можливості надає підтримку східноєвропейським партнерам по НАТО».
Проте повністю від ідеї «загерметизованого» Криму політик відмовлятися не збирається. «Ми не приймаємо незаконну анексію Криму чи інші імперські жести, які надходять з Кремля. Але у відносинах потрібен рух… Санкції мають бути посилені, якщо ми будемо бачити кроки назад, але якщо ми бачитимемо прогрес, санкції мають бути послаблені. Крок за кроком, але поетапно це може бути можливим», — пояснив свою позицію лідер Вільної демократичної партії. Також п. Лінднер поскаржився, що як тільки він пропонує рухатися у напрямку покращення відносин із РФ, його одразу називають Putinversteher — «людиною, яка розуміє Путіна».
Незважаючи на це відеозвернення, сигнал для Києва — не надто добрий. Не секрет, що Європа загалом, і Німеччина зокрема, вже втомилися від антиросійських санкцій, а підписаний нещодавно президентом США новий закон тут сприйняли, як посягання на власні економічні інтереси. Не виключено, що заява потенційного союзника п. Меркель по коаліції може розглядатися, як своєрідна «проба пера», щоб перевірити, якою буде реакція.
На жаль, подібних Putinversteher у Німеччині не бракує. Офіційний Берлін категорично проти анексії АРК та воєнної аґресії РФ на Донбасі, натомість діловий Берлін волів би бодай трохи послабити санкції проти Москви. Щоправда, німці чомусь не розуміють, що найменша поступка буде сприйнята Путіним як вияв слабкості і лише додасть йому нахабства та затятості.

Ігор Берчак

Довідка
Із 26 запропонованих МВС РП зображень, які мають з’явитися в нових паспортах, на даний момент затверджено 13: Меморіал орлят у Львові; Варшавська битва; Сілезьке повстання; могила Невідомого солдата; герб ІІ Республіки Польської; емблема Корпусу охорони прикордоння; пам’ятна медаль Військ великопольських; орден Virtuti Militari; Ігнацій Падеревський — піаніст, дириґент, композитор, один з перших міністрів закордонних справ незалежної Польщі, народився у Вінницькій області; Юзеф Пілсудський — перший президент незалежної Польщі); Вінцентій Вітос — тричі прем’єр Польщі до Другої світової війни; Войцех Корфанти — державний і політичний діяч, один з керівників Сілезького повстання; Роман Дмовський.
До речі, рішення про те, що портрет останнього достойний прикрасити сторінки паспорта, викликало чимало суперечок у самій РП. Цей відомий польський політик і дипломат сповідував ультранаціоналістичні погляди, послідовно виступаючи за створення мононаціональної польської держави, депортацію євреїв і насильницьке ополячення німців та українців. Роман Дмовський був засновником крайнє правого націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі», забороненого маршалом Пілсудським. Постать Романа Дмовського в сучасній РП вважають дуже неоднозначною, хоча в центрі Варшави є площа його імені та пам’ятник.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

17.08.2017 7:43 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.