В центре внимания:

Курт Волкер і Владислав Сурков знову не домовилися

Курт Волкер і Владислав Сурков знову не домовилися

Представники США і Російської Федерації (РФ) у Белграді (Сербія) погодилися продовжити пошук шляхів для виходу з кризи.

Здатне насторожити
13 листопада в сербській столиці відбулася вже третя зустріч Курта Волкера, спеціального представника Департаменту США з питань України, із Владиславом Сурковим, помічником президента РФ, після якої вони запевнили в спільній заяві: «Попри те, що Сполучені Штати і Російська Федерація мають різні концепції щодо шляхів досягнення миру, спільна робота в цьому напрямку триватиме».
Утім, пролунало в цій заяві й те, що здатне насторожити. Росіянин заявили також: «Відповідно до мінських угод, існувала необхідність поєднувати політичні заходи з заходами в сфері безпеки. Обидві сторони проаналізують думки, висловлені в ході зустрічі, що відбулася, і обміркують подальші шляхи вирішення цього завдання».
Владислав Сурков стверджував російським журналістам після перемовин із п. Волкером, що «представники РФ і США солідарні в головному — мінські угоди повинні бути реалізовані». «Для цього необхідно прискорити виконання політичних зобов’язань Києва за одночасного посилення безпеки в зоні конфлікту», — запевнив він.
А «політичними зобов’язаннями Києва» в Кремлі називають пункти мінських угод, в яких читаємо: «У перший день після відводу (військ від лінії зіткнення. — Ред.) розпочати діалог про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства та Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також про майбутній режим цих районів на підставі зазначеного закону. Негайно, не пізніше 30 днів із дати підписання цього документа, прийняти постанову Верховної Ради України зі зазначенням території, на яку поширюється особливий режим відповідно до Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» на основі лінії, встановленої в мінському меморандумі від 19 вересня 2014 року. Забезпечити помилування й амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування та покарання осіб у зв’язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України».
Ще 11 жовтня Петро Порошенко заявляв на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи: «Українська сторона виконала 95 % своїх політичних зобов’язань за мінськими угодами щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Україна вже ухвалила закон про спеціальний статус деяких районів Донеччини і Луганщини, закон про лінію розмежування, а також у першому читанні — зміни до конституції щодо децентралізації влади».
А про те, які ще 5 % не виконала українська сторона, і Порошенко, і Волкер, і Сурков наразі мовчать. А прецеденти довільного трактування в Москві домовленостей відомі.

Рішення поки що немає
Про вже треті перемовини спецпредставника США й помічника президента РФ відомо натомість те, що поширила російська інформаційна агенція ТАСС. Пан Сурков розповів, що п. Волкер передав 29 пропозицій щодо розміщення миротворців на Донбасі, але лише три з них визнали прийнятними в Кремлі. Які? Курт Волкер і Владислав Сурков також мовчать.
Натомість джерело агенції «Інтерфакс-Україна» повідомило, що американець «пропонував розширити повноваження і зону присутності миротворців на Донбасі, не обмежуючись лише кількома постами на лінії зіткнення, а також збільшити її чисельний склад і розширити повноваження. Це ж джерело додало: «Сторони вирішили продовжувати роботу над проектом резолюції. Не виключена ще одна зустріч до кінця року в аналогічному форматі. Це питання обговорюється. Рішення поки що немає».
Відтак, Українська служба Бі-бі-сі нагадала в публікації про перемовини спецпредставника США й помічника президента РФ: «За кілька днів до проведення конференції п. Суркова і п. Волкера газета The Wall Street Journal з посиланням на свої джерела повідомила, що США готові запропонувати Росії розмістити на Донбасі 20 тис. миротворців. Віктор Бондарєв, глава комітету нелегітимної російської Держдуми РФ з оборони та безпеки, побачив у настільки масштабній миротворчій місії «пряму загрозу Донбасу»».
Бі-бі-сі також нагадала, що «Київ і Москва мають кардинально різні бачення того, як має виглядати миротворчий контингент, де він має дислокуватися й які завдання виконувати», та конкретизувала: «Путін вважає насамперед, що миротворці мають дислокуватися винятково на лінії розмежування між сторонами конфлікту та виконувати функції охорони спостерігачів Організації з безпеки та співпраці в Європі. У Києві ж переконані, що миротворці мають перебувати на всій зараз окупованій території і, насамперед, на ділянці російсько-українського кордону, яку Україна не контролює».
Юлія Осмоловська, експерт із міжнародних питань, коментувала перемовини в Белграді так: «Звертає увагу той факт, що працювали на основі російської резолюції. Американська сторона передала свої пропозиції на 29 абзаців. Три з них російська сторона прийняла. Російська сторона намагається демонструвати, що готова до компромісу, але якщо виходити з кількісного показника, то 29 і три — ну дуже великий розрив».
«Мінімум інформації про результати зустрічі пов’язаний із цілою низкою чинників. Інформації не буде більше, ніж вказано в офіційному повідомленні Суркова. Може, буде від американської сторони. Рано ще говорити про параметри, оскільки не визначені принципи, тому говорити про аспекти і конкретні деталі передчасно. Те, що немає загальних заяв, потрібно розуміти, що це — не протокольна зустріч, не ті політичні фігури держав, які уповноважені робити такі заяви», — пояснила аналітик.
«Жоден із пунктів мінських угод не виконано. Але з іншої точки зору, вони узгоджені резолюцією Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), і є обов’язковими до виконання. Закиди народних депутатів від «Народного фронту», що вона вказана в законі про реінтеграцію Донбасу, позбавлені сенсу», — також зауважила вона.

Затягування процесу
Відтак Павло Рудяков, директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива», констатував: «Зустріч Волкера і Суркова показала, що в питанні миротворчої місії на Донбасі сторони повернулися до стану двомісячної давнини».
А Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України зі закордонних справ, вважає: «Вочевидь, до виборів президента в РФ ми побачимо певне затягування процесу і нечітко буде зрозуміло, яку стратегію обере Кремль — іти абхазьким сценарієм, тобто визнання незалежності «республік», чи все ж іти через миротворчу місію, поступово виходячи з Донбасу».
Проте важливо, що зараз уже в деталях обговорюється присутність такої місії на Донбасі. Для цього в Україну прибув Вес Мітчелл, помічник Державного секретаря США з питань.
Своєю чергою, Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики, дійшов таких висновків: «Із позитиву. Якщо лише три з 29 параграфів поправок, які американці запропонували росіянам по їхній резолюції щодо розміщення на Донбасі миротворців ООН, росіянам підійшли і вони на них згодні, то можна припустити, що таки і на практиці і не лише на словах американське бачення по миротворцях більше співпадає із українським, а не російським. Виходячи з того, що наше і російське бачення взаємовиключне і один одного заперечує».
Експерт також вважає: «Із того, що насторожує — наступна теза із американської заяви There has always been a need for a combination of political and security measures to be taken under Minsk. Оце справді цікаво, що ж стоїть за цією тезою. Чи це всього лише словесний рефрен у бік РФ, яка постійно на подібному наголошує і тим самим апелює до мінських угод. У т. ч. вустами Суркова, котрий вкотре нагадав через ТАСС про те, що заходи в сфері безпеки мають супроводжуватися кроками України після імплементації політичної частини. А саме на цьому, якщо вірити п. Волкеру, постійно наполягають росіяни у перемовинах із ним. Як наслідок, можна припустити, що тепер РФ може спробувати намагатися ув’язати свою гіпотетичну згоду на миротворчу місію з прийняттям Україною кроків по політичній частині».
«Й от у цьому контексті цікава ця теза із американської сторони, — додав п. Бєлєсков. — Бо раніше до цього позиція п. Волкера була не в паралельній імплементації мінських домовленостей, а в послідовній — виведення російських військ із Донбасу, введення миротворчої місії ООН і аж тоді уже перехід до політичної частини. То чи американці продовжать відстоювати послідовий підхід до імплементації мінських угод, чи змінять свою позицію під впливом аргументів РФ про необхідність паралельних кроків по двом треках безпеки та політики. Тому то вищезгадана теза зі заяви дещо насторожує».

Ігор Голод

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

16.11.2017 11:49 | Ольга Рубайло

Поиск:

Поиск
Последние новости города и общества
Орбита Львов в VK
Орбита Львов в Facebook
Орбита Львов в Твиттере
Орбита Львов в Google+
Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.