В центре внимания:

Москва погрожує Варшаві зруйнувати меморіал у Катині

Москва погрожує Варшаві зруйнувати меморіал у Катині

Для поляків Катинь — не лише місце розстрілу полонених, але й символ Смоленської авіакатастрофи

Російська Федерація (РФ) готує заходи асиметричного характеру у відповідь на ухвалення польською владою нової редакції закону про декомунізацію, що передбачає демонтаж майже всіх пам’ятників радянським солдатам. «Недружні дії Варшави в будь-якому випадку не залишаться без наслідків», — наголосили в Міністерстві закордонних справ РФ.
Документ, зокрема, передбачає демонтаж усіх радянських пам’ятників по всій країні, в т. ч. бюсти та пам’ятні таблички. «Пам’ятники не повинні вшановувати людей, організації, події або дати, які пропагують комунізм чи будь-який інший тоталітарний лад», — йдеться в законі. Водночас зроблено низку винятків, наприклад, для монументів і обелісків, які встановлені на кладовищах або в інших місцях поховань.

Про «скажених русофобів»
Реакція Росії виявилася просто неадекватною. Валентина Матвієнко, глава Ради Федерації, заявила, що «у Варшаві скажені русофоби переписують історію Другої світової війни». У Москві заговорили про економічне ембарго і навіть знесення меморіалу в Катині, пише варшавське видання Rzeczpospolita.
Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому істерія зчинилася саме зараз, адже Анджей Дуда, президент Польщі, затвердив нову редакцію закону ще 17 липня, а набуде він чинності через три місяці після публікації президентського указу. Тим не менше Рада Федерації офіційно звернулася до Путіна з проханням запровадити персональні санкції проти «всіх польських політиків, журналістів і діячів культури», котрі були причетні до розробки закону. Також згадали і про економічні заходи впливу. Щоправда, після накладеного три роки тому ембарго на ввезення в РФ продуктів харчування з країн Європейського Союзу, в т. ч. з Польщі, незрозуміло, які ще засоби «економічного впливу» ще залишилися в арсеналі Кремля.

Росіян уже давно муляє меморіал у Катині
«Не виключено також, що в РФ справа дійде до знесення пам’ятників, які цікавлять поляків. Насамперед знищення меморіалу в Катині. Я особисто вважаю, що це було б варварством. Але в Росії більш ніж достатньо прихильників такого рішення», — каже Сергій Марков, російський політолог, тісно пов’язаний із Кремлем.
Наголосимо, що для поляків Катинь — не лише місце розстрілу та поховання майже 4,5 тис. польських офіцерів, представників інтелігенції та духовенства, але й символ Смоленської авіакатастрофи. Як писав «Міст», що 10 квітня 2010-го під час заходу на посадку на летовище російського Смоленська зазнав аварії президентський Ту-154М — усі 96 людей, котрі були на борту, загинули, зокрема: президент Республіки Польща (РП) Лєх Качинський з дружиною, представники політичної та військової еліт країни. Усі вони прямували до Катині для участі в жалобних заходах.
За підсумками розслідування Міждержавний авіаційний комітет — виконавчий орган 11 країн колишнього СРСР у галузі цивільної авіації, який перебуває під повним впливом РФ — поклав основну відповідальність за Смоленську катастрофу на польських пілотів, котрі нібито вирішили не йти на запасний аеродром, попри погані погодні умови та попередження російських диспетчерів, перебуваючи при цьому під тиском із боку начальства. Натомість поляки вважають однією з головних причин катастрофи порушення інструкцій із проведення польотів диспетчерами російського летовища «Смоленськ-Північний». У березні 2015 року військова прокуратура РП навіть висунула офіційні обвинувачення проти двох російських диспетчерів.
Росіян же давно муляє меморіал у Катині, який є символом злочинів радянського тоталітаризму. Водночас зараз у Росії дедалі більших обертів набирає популяризація «великого і непереможного» Сталіна, котрому навіть почали встановлювати пам’ятники. Щоб дошкулити полякам, росіяни в квітні ц. р. встановили в Катині великі інформаційні стенди, на яких розповідається про полонених із більшовицької армії Тухачевського, котрі 1920 року потрапили в полон у результаті невдалого походу на Варшаву, а потім померли в польських таборах. Інститут національної пам’яті Польщі назвав тоді дії Москви провокацією: кількість загиблих більшовицьких солдатів було завищено в рази, а інформація на стендах не збігалася з історичною правдою.
Але на цьому Кремль не зупинився. До кінця року в Катині мають намір побудувати музей польсько-російських відносин, головним елементом якого стане експозиція на тему «спільної польсько-радянської боротьби з німецькими окупантами». А фінансоване урядом РФ військово-історичне товариство заявило, що поставить у Катині пам’ятник, який символізуватиме радянсько-польське братерство. Абсолютний цинізм: вшановувати «братерство» на місці масової страти радянським режимом тисяч польських «братів».

Володимир = Йосип
Пояснення Варшави щодо нового закону в Москві вперто не чують. «Росія безперервно стверджує, що наші дії нібито порушують договір між Польщею та Росією від 22 лютого 1994 року, в якому йдеться про збереження могил і місць пам’яті. Російські засоби масової інформації не уточнюють, що він стосується лише військових цвинтарів», — наголошує Rzeczpospolita.
«У нас немає морального права втручатися в простір остаточного упокоєння солдатів Другої світової війни. Наш закон стосується доктрини радянського тоталітаризму та символів, що пропагують комунізм», — переконує Яцек Куженпа, депутат правлячої партії «Право і справедливість», котрий працював над проектом закону. «Катинь є простором, який зачіпає душі польського народу. Якийсь удар у це місце призведе до найсильнішої напруги між нашими народами», — додав він.
Проте найбільшу сенсацію озвучив уже згадуваний п. Марков: «На початку липня російське державне телебачення представило список можливих відповідей Росії на знесення комуністичних пам’ятників у Польщі. У цьому списку опинився варіант, що викликає велике занепокоєння: у Кремля можуть бути сумніви щодо легітимності західних кордонів Польщі». За його словами, російські журналісти натякнули: «якщо Польща відмовляється від комуністичного минулого, то вона також має відмовитися і від західних кордонів, які їй подарував Сталін».
Отакої! Кремлівський карлик, здається, остаточно уявив себе новим «великим і непереможним» Йосипом Віссаріоновичем.

Ігор Берчак

До теми
«Русофоби», як їх називають у Кремлі, живуть не лише в Україні, країнах Балтії та Польщі. Зокрема, на минулому тижні авіаційні служби Румунії заборонили політ над своєю територією літаку, на борту якого перебував Дмитро Рогозін, віце-прем’єр РФ, котрий прямував до Кишинева. За даними Кишинівського міжнародного летовища, після відмови румунських авіаційних служб в польоті над територією Румунії літак було перенаправлено на Мінськ (Білорусь). Інформацію про це підтвердили в Прикордонній поліції Молдови та у посольстві РФ у Кишиневі. Це відбулося у момент, коли в Кишинівському аеропорту тривала акція протесту ветеранів збройного конфлікту на Дністрі, котрі виступили проти приїзду п. Рогозіна до Молдови. Останній летів до Молдови для участі в заходах, приурочених до 25-річчя миротворчої місії на Дністрі, запланованих на 29 липня. До цього він мав зустрітися з Ігорем Додоном, проросійським президентом Молдови. 28 липня для участі в заходах у кишинівському аеропорту прибула група російських артистів і депутат Держдуми Павло Шперов, однак і їм був заборонений в’їзд до країни. Варто також додати, що повітряний простір для літака з Дмитром Рогозіним закрила й Угорщина.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

03.08.2017 11:19 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.