В центре внимания:

Нілс Сметс: «Популярність української мови в Європі зростає зі збільшенням інтересу до України»

Нілс Сметс: «Популярність української мови в Європі зростає зі збільшенням інтересу до України»

Бельгійський філолог, представник фламандської мовної спільноти Нілс Сметс викладає та пише наукове дослідження у Левенському католицькому університеті. Науковець володіє сімома мовами: нідерландською, французькою, німецькою, польською, російською й англійською. Українська стала для філолога ексклюзивним пріоритетом у його викладацькій, науковій і громадській діяльності. Як каже Нілс, його українська граматика для людей, котрі спілкуються голандською, побудована на сучасних тенденціях соціально-культурного та політичного життя України та Європейського Союзу (ЄС).

«У Москві здивувалися, коли я купив підручник із української»
— Нілсе, як і чому виникла ідея створити підручник української мови для людей, які розмовляють голандською?
— Я вивчав слов’янські мови у нашому Левенському католицькому університеті. Зокрема, спеціалізуюся на російській і польській. Адже лише ці дві слов’янські мови тут викладаються. Коли я відвідував і Польщу, і Росію, то познайомився з друзями з України, котрі привернули мій інтерес до української. Почав її самостійно вивчати. Але у Бельгії, якщо мова про нідерландську спільноту, це виявилося дуже складним питанням. Українську не викладають ніде. Зокрема, у нашому університеті можна вивчати багато мов, але українську — ні. Під час навчання у Польщі та в Росії, я знайшов підручники з української граматики польською та російською мовами. Дуже неординарний стався випадок у Москві. Це був 2014 рік. Політична ситуація напружена. І на полиці московської книгарні підручник української мови стояв десь удалині. Продавець дуже здивувався, коли я придбав саме цю книгу. Володіючи польською та російською мовами, я намагався читати та зрозуміти українську. Але багато граматичних особливостей не збігалося, незважаючи на те, що це — слов’янські мови.
— Яка структура підручника й обсяг граматичного та лексичного матеріалу?
— Це більше оглядовий посібник, який містить необхідний, загальний граматичний матеріал і приклади із сучасної української мови. Для нідерландців підручник може стати першим кроком в опануванні української. Я працював над ним у 2014-2016 рр. Від самого початку це суто мій особистий проект, який реалізовано на волонтерських засадах. Дуже важко було поєднувати мою академічну роботу в університеті зі зайнятістю в створенні книги. Доводилося працювати вихідними та вечорами. Але мені допомагали активісти української організації у Бельгії Promote Ukraine, які як носії мови перевіряли зміст книги та давали поради.

Ситуація змінилася на користь збільшення інтересу до України
— На кого розрахований підручник, кому з представників нідерландської спільноти у Бельгії й у самих Нідерландах він може стати в нагоді?
— Першою цільовою групою є, звісно, студенти, котрі спеціалізуються на вивченні слов’янських мов. На жаль, зараз у Левенському університеті цей курс не викладається. Але слов’янські мови в інших університетах Бельгії вивчаються, зокрема в Антверпені та Ґенті. Також є кілька курсів у вищих навчальних закладах Нідерландів. При цьому студенти, котрі навчаються голандською мовою, досі не мали можливості вивчати українську. Але політична ситуація змінилася на користь збільшення інтересу до України. Зокрема, й через трагедію зі збиттям малайзійського літака рейсу МН17. І журналісти, і політики хочуть мати первинну інформацію про це. Багато хто знає російську, читає новини російськомовних українських медіа. Але знання української стало б у нагоді, щоб розуміти позиції та думки, наприклад, українських політиків. Також книга може бути корисною для батьків українського походження, котрі хочуть, щоб їхні діти знали рідну мову. Та ж організація Promote Ukraine проводить заняття з української мови та може використовувати цей підручник.
— Як би ви оцінили значення та роль української мови в Європі?
— Я вивчав кілька джерел щодо поширення української в світі. Деякі дані відрізнялися. Але значення української зараз зростає. Йдеться про розвиток бізнесових контактів, переорієнтацію торгівлі України на ЄС. Ми також маємо Угоду про асоціацію з Україною, поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Країни-члени, керівні інституції Євросоюзу й Україна мають насичений порядок денний для співпраці. Українські політики також активні в ЄС. Україна є повноцінним партнером для Спільноти. Відтак, знання української тут стане у нагоді.

Спільноти у Бельгії розділені «мовним кордоном»
— Сама Бельгія як федеративна держава має три офіційні мови. Історія взаємного існування в одній країні, зокрема, французької та нідерландської мов, є непростою, іноді навіть трагічною. Як вирішується мовне питання у Бельгії, яка зараз ситуація у цій важливій національній, соціально-культурній сфері?
— Мовне питання у Бельгії, мабуть, не буде повністю вирішене ніколи. Це процес, що постійно триває. Тут дуже важливо звернутися до історії. Бельгія стала незалежною державою 1830 року. Тоді країна була унітарною (як Україна) та мала одну державну мову — французьку. Відтак французька мала привілеї як мова спілкування політиків, представників еліт. Вона активно поширювалася, через що були побоювання, що нідерландська мова фламандців може зникнути. Також багато представників цієї мовної спільноти загинули під час Першої світової війни. І лише у 1970-х рр. на території країни був визначений так званий мовний кордон, і проблема почала урегульовуватися на інституційному рівні між франкомовною та фламандською спільнотами. Також у Бельгії є німецькомовна меншина, яка має свій парламент, до повноважень якого належать культурні питання. Вони мають свої школи з німецькою мовою навчання. Але, порівнюючи ситуацію з Україною, представники німецької мовної спільноти, яка проживає на сході країни, вступаючи до вищих навчальних закладів, також добре володіють нідерландською мовою та продовжують її вдосконалювати як другу офіційну.
— Наскільки важливо для бельгійських громадян володіти усіма трьома офіційними мовами країни, а також іноземною, наприклад, англійською?
— Взагалі, знання бельгійськими громадянами всіх трьох офіційних мов є суттєвим чинником, що має дуже важливе значення при влаштування на роботу. Молодь, як мінімум, має володіти двома найпоширенішими державними мовами — французькою та нідерландською. Особливо це актуально для Брюсселя, де функціонують школи для франкомовних і фламандців. Відтак, батьки можуть обирати для своїх дітей основну мову навчання. Є навіть випадки, коли діти з франкомовних родин навчаються у фламандських школах, щоб добре опанувати дві мови. Це є переважним чинником, щоб знайти роботу в такому багатомовному бельгійському середовищі. Бельгія — маленька країна, що розташована на перетині торговельних шляхів із Німеччиною, Нідерландами та Францією. Тому знання всіх мов є важливим, щоб бути успішним і конкурентоспроможним. У реґіоні Фландрія, на відміну від франкомовної Валлонії, діти вивчають французьку як другу офіційну. Але останні дослідження показують, що роль і знання французької мови серед представників фламандської спільноти знижуються.

Для нацменшин в Україні важливе знання державної мови
— Як філолог і представник бельгійського суспільства, як оцінюєте ситуацію щодо мовної статті нового українського закону про освіту, довкола чого зараз виник скандал, спровокований деяким сусідніми з Україною країнами?
— Ось, я маю текст закону перед собою. Питання справді дуже складне. Йдеться про права національних меншин і корінних народів, зокрема, кримських татарів. Наскільки я розумію, суперечності розгорілися довкола скорочення термінів навчання мовами нацменшин лише до п’ятого класу загальноосвітньої школи. Але я розумію, що й знання української мови є важливим чинником для подальшого продовження навчання та можливості влаштуватися на державну службу. Молодь, яка не володіє державною мовою, має обмежені можливості для кар’єрного просування. Також слід ураховувати й певну геополітичну напруженість навколо цього питання. У будь-якому разі, представники нацменшин — угорські, румунські, польські, молдавські та інші — повинні мати можливість навчатися рідними мовами. Але, в Україні, в унітарній державі, має бути одна державна мова — українська. Водночас, слід зважати не лише на положення закону, але й на процес його імплементації, в т. ч. системи контролю за рівнем володіння державною мовою.

Чарівне звучання «-ий»
— Які ваші подальші творчі, наукові плани стосовно української мови?
— Можу показати, ось це українсько-нідерландський словник основних слів, які вживаються у спілкуванні під час різних ситуацій, у різних сферах життя. Тут 2 тис. слів в алфавітному порядку, які стосуються, наприклад, назв овочів і фруктів, продуктів харчування, напоїв, взаємин у родині, стосунків із друзями, назв кольорів. Також ідеться про сферу здоров’я, спорт. Отже, всі найуживаніші слова. На початковому етапі вивчення іноземної мови це може стати добрим помічником. Зараз я продовжую роботу над цим словником.
— А яке ваше улюблене українське слово?
— Для мене, адже я також є музикантом, дуже важливим є звучання слова. В українській є деякі звуки та вимови, яких немає у жодних інших мовах. Наприклад, мені подобаються звичайні слова, на кшталт «маленький», «старенький», які містять унікальне звучання на «-ий». Також складно вимовляти звук «х», якого ми не маємо у нідерландській мові. Звісно, що всі слова мають практичне значення, але для мене важливим і цікавим є саме звучання мови.
Розмовляв Андрій Лавренюк, Укрінформ

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

14.12.2017 10:28 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2018 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.