В центре внимания:

Петро Мага: «Любіть Україну, але пам’ятайте, що ви — американці»

Петро Мага: «Любіть Україну, але пам’ятайте, що ви — американці»

Швидко біжить життя: праця, сім’я, діти, фестивалі, виставки. Але пропустити нагоду зустрітися з гостем із України Петром Магою було просто неможливо. Людина-оркестр: актор, поет, телеведучий, сценарист, режисер масових заходів. Один із ведучих телепрограми «Шустер Live». Автор пісень для Павла Зіброва, Оксани Білозір, Ірини Білик і багатьох інших українських співаків. А ще хороший товариш, надійний чоловік, турботливий няньо (так в рідному селі Петра Маги на Закарпатті називають тата). 16 вересня на традиційну ватру, яку організовує 137-й відділ Союзу українок Америки, він завітав із своєю сім’єю — дружиною Танею, донечками Надійкою та Марією, зятем Славком.

«Непримиренно ставлюся до того непотребу, який є навколо нас»
— Цікаво спостерігати за еволюцією теми сім’ї у вашій творчості: від веселих «Дві доні», «Важко бути татом», в якій батько зображується постачальником матеріальних благ, до пісні «Для батька і для мами», в якій любов і турбота батьків оцінюється вище за титул «Красуня світу» чи «Найсильніша людина світу». Чи плануєте пісня про тата не лише як про відповідального за добробут сім’ї, але і за виховання дітей, духовного провідника родини?
— Не лякайте мене такими серйозними запитаннями. А якщо серйозно — з дітьми треба спілкуватися, ними треба займатися. Коли хтось каже: «Та я ж йому купив айфон, айпед. Чого ж воно таке виросло?», то в мене запитання «А коли ти був із дитиною в зоопарку? Коли водив дитину прогулятися лісом? Коли були біля води? Коли ставив намет чи ходив із дитиною на човні?» Якщо не будемо віддавати дітям час, то потім будемо дивуватися. Я дуже серйозно ставлюся до виховання своїх дітей і пишаюся, яких доньок виростив.
— Ви — автор «Гімну вболівальників». Це ваша данина футболу?
— Футбол для мене — це майже релігія. Мій батько був дуже серйозний футболістом. Тому, коли цілий стадіон, 90 тис. людей співають твою пісню — це був шок.
— Ви написали гостро-політичні вірші «Крим наш», «Полова», нещодавно вийшла в світ п’єса для дітей «Жив собі Пес». Як поєднуєте всі ці напрямки творчості і який вважаєте найважливішим?
— Я непримиренно ставлюся до того непотребу, який є навколо нас. Але це не означає, що перестав любити людей, своїх дітей, свою сім’ю, що став дивитися на дружину іншими очима. Це не означає, що я не можу бути хуліганом чи не можу писати для дітей. Що не можу бути веселим і дотепним.

«Хлопці, котрі понюхали пороху, вже інакше бачать цей світ»
— Яка з написаних пісень є для вас особливою?
— «Не заробляйте, хлопці, на війні». Це — пісня маніфест, пісня-протест, якби воно пафосно не звучало. Це пісня з глибини серця. Навколо багато брехні, на жаль, я це змінити не можу. Можу вплинути лише словом. Я це прокричав. А найгарніше, що написав в своєму житті — це романс «Акварель» для Ірини Сказіної.
— «Не заробляйте, хлопці, на війні — нема на світі більшого цинізму» — це вже не просто гарна пісня, від цих рядків віє силою, і такі слова дуже необхідні в теперішній війні України з корупцією. Яка реакція в Україні на цю пісню?
— З першого разу кілька каналів не поставили її в ефір — вирізали з концерту Оксани Білозір. Питаю: «Хлопці, що не так?» Вони й подумали: «Справді, що не так?» і наступного дня показали її вже тричі. Щодо змісту пісні, підозрюю, що хлопці масово повернуться з війни, то візьмуть за горло таких корупціонерів і спитають: «А скажіть, будь-ласка, а що ви там робили, в той момент, коли з тамтою стороною йшла торгівля, поставки й усе інше?» Хлопці, котрі понюхали пороху, вже інакше бачать цей світ.
— Ваша пісня «Чорна квітка» не дозволяє збайдужіти до чужого горя. Яка історія написання цієї пісні?
— Якось після концерту Оксана Білозір сказала, що одна тема не дає їй дихати — про молодих дівчат, які залишилися без чоловіків, котрі загинули в війні на Донбасі. А в мене виник образ чорної квітки. І чорні квіти там цвітуть, де обливаються сльозами. Коли в мене з’явилися ці образи, ці останні два рядки, я збагнув , то написав хвилин за сорок.

«Наші народні пісні — якісь напівкримінальні»
— Тексти ваших пісень вирізняються глибиною й оптимізмом, герої пісень знаходять радість у житті, не впадають у тугу, навіть коли важко. Коли пишете слова пісень, маєте на думці якось подолати песимістичність української натури?
— Наші народні пісні — якісь напівкримінальні: то дівчину косами до дерева прив’язали, то ще щось… Підманули Галю, забрали з собою — взагалі kidnapping. Пісня має виховувати, ніколи не треба йти за низькими смаками людей. У нас дуже багато чорного, негативну. Він веде до якось мазохізму і за нього чіпляються засоби інформації у всьому світі. Куди не прийдеш, чуєш «А, ти з України. То ви ті, через кого Франція не змогла продати свої «Містралі», ті, де дівчинку спалили заживо зґвалтовану». Матінко рідна, чи ти розумієш, що підкидає цілому світу російська пропаганда, витрачаються величезні гроші, щоб дурити людей?
— Гадаю, що в світі знають про Євромайдан, де люди стояли за свої духовні цінності. І те, що намагається робити Росія, їй не завжди вдається…
— Але ми говоримо про Євромайдан одне, а Росія вкидає зовсім інше. Достатньо згадати фільм Prayer , який показали у Франції. Взагалі фантастика. Хлопці спускаються в окопи і кажуть «Слава Україні!», а переклад йде — «Хайль, Гітлер!». А наше міністерства інформації ніяк не зреагувало. Я їм кажу: «Ви нічого не робите для того, щоб позитивний імідж України сформувався за кордоном». Бо там про Україну із позитивне знають лише Шевченка, братів Кличків, Бубку, ну, може, ще Оксану Баюл, українську Попелюшку. Все!
— 17 років свого життя ваш дідусь провів на еміґрації в Америці. Чи ваша поїздка в Америку допомогла вам краще збагнути історію своєї родини, життя української діаспори?
— Відвідавши музей еміґрації біля статуї Свободи, побачив, як на початках було важко. Як людей завозили туди, як вони проходили той страшний карантин, як людей із ознаками нездоров’я відправляли назад. Це було майже смертним вироком, бо назад живими допливали не всі. Тільки наплакався.

«Припиняйте згадувати, хто бандерівець, а хто мельниківець»
— «І щоб щаслива Україна із Богом у душі жила» — це рядок із вашого вірша-привітання патріарху Філарету. Водночас історик Ярослав Грицак назвав теперішнє середнє покоління «красивим, галасливим, але імпотентним»…
— Якщо будете вулицями Нью-Джерзі зранку до вечора ходити з плакатами, то не будете мати грошей оплатити свої рахунки. Через місяць вас виселять із вашої оселі. Тому маю запитання до декотрих українців: «Ти підчас першого Майдану ніде не працював і підчас другого — також. Від чого має покращитися твоє життя?»
— А маєте оптимізм?
— Якби не було оптимізму, то я б десь у Брукліні ховався серед своїх друзів і намагався якимось легальним чином зачепитися за Америку. А я приїхав, подивився на хороших світлих людей, котрі мене приймали, як мабуть, ніде в світі не приймали, і повертаюся додому працювати, працювати, працювати. Якщо кожен мешканець України зробить навколо себе Канаду чи Америку, то й у нас навколо буде Канада чи Америка.
— Маєте побажання українцям діаспори?
— Любіть Україну, але пам’ятайте, що ви — американці. Ви прийшли у велику країну, яка вас прийняла, когось із відкритими обіймами, когось — не дуже. Я з повагою ставлюся до росіян, котрі живуть в Україні й є патріотами України. І я за те, щоб вони любили свою батьківщину, але завжди пам’ятали, де живуть і чий хліб вони їдять. Тому приїжджайте сюди, гуртуйтеся, підтримуйте свою культуру і будьте вдячними за те, що можете жити в такій демократичній країні, як Америка. І ще одне велике побажання. Припиняйте згадувати, хто бандерівець, а хто мельниківець. Багато хто каже, що українці не здатні до єднання. Доведіть, що хоча живете далеко від України, все ж можете підтримувати єдність.
Розмовляли Валентина Табака й Орися Сорока

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

12.10.2017 18:18 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.