В центре внимания:

Політика важливіша за екологію: чи вдасться зупинити «Північний потік-2»?

Політика важливіша за екологію: чи вдасться зупинити «Північний потік-2»?

У порту Мукран німецького острова Рюген продовжують іржавіти призначені для «Північного потоку-2» труби

У порту Мукран німецького острова Рюген й далі іржавіють 45 тис. величезних труб, призначених для будівництва газогону «Північний потік-2». Застосування їх за призначенням ще більше ускладнилося тиждень тому, коли парламент Данії ухвалив закон, що дозволяє уряду країни заборонити прокладку трубогонів територіальними водами Данії з огляду на питання зовнішньої політики, безпеки й оборони. Раніше остаточний висновок робила місцева Рада з екології, що оцінювала виключно ймовірні загрози довкіллю, а не «питання зовнішньої політики».

Україна може втратити 3 % ВВП
Данець Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, позитивно оцінив це рішення, наголосивши, що вважає «Північний потік-2» політичним проектом Москви. Схожу думку висловила й провідна газета Данії Politiken, яка наголосила, що поставки газу «можуть бути використані як політичний інструмент Путіна». «Будівництво «Північного потоку-2» та «Турецького потоку» (газогін дном Чорного моря, що поєднає РФ і газовий хаб на турецькому узбережжі. — Ред.) посилить домінування Російської Федерації (РФ) на європейському газовому ринку та перешкодить планами диверсифікації джерел енергоносіїв», — заявила Гізер Ноєрт, речник Державного департаменту США. Вона наголосила, що завдяки «Північному потоку-2», РФ зможе використовувати постачання блакитного палива як політичний шантаж. «Це загрожує безпеці держав реґіону Балтійського моря і дозволить Росії втілити в життя план послаблення України, позбавивши її ролі країни-транзитера російського газу до Європи», — зазначила вона.
Конкретне число втрат України, виступаючи у Києві на міжнародній конференції «Нафтогазовий комплекс України на шляху реформування, модернізації та розвитку», назвала Марі Йованович, посол США в Україні. На її думку, якщо російський газ буде йти у Європу «Північним потоком-2», то Україна може втратити до 3 % свого внутрішнього валового продукту (ВВП).
Також категорично проти спорудження нового газогону виступають Словаччина та Республіка Польща (РП), які можуть втратити до 400 млн EUR щорічного доходу від транзиту російського газу, що перекачується через Україну. Натомість Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) схвально оцінює появу ще одного джерела надходження енергоносія з РФ.
Однак у Берліні мусять зважати на новий пакет антиросійських санкцій, схвалений наприкінці серпня Сенатом і Конґресом США, що передбачає скорочення терміну фінансування російських компаній, зайнятих у галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями — до 14 днів. Більше того, забороняється інвестувати в будівництво РФ експортних газогонів кошти в сумі понад 1 млн USD одноразово і більше 5 млн USD упродовж року. В документі сказано, що США виступають проти проекту «Північний потік-2», оскільки він «загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу (ЄС), розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи», а також «енергетичним реформам в Україні». Одразу після цього «Газпром» офіційно попередив іноземних інвесторів, що санкції США можуть стати причиною затримки реалізації проектів «Північний потік-2» і «Турецький потік».

Від Києва чекають пропозицій
Міжнародна підтримка — це добре, але на думку європейців, Україна в питання транспортування газу займає пасивну позицію. «Європа, трейдери, Європейська комісія чекають рішення від України. Що запропонує Україна, якщо не буде «Північного потоку-2»? Але відповіді з українського боку немає, а час на роздуми вже скінчився», — заявив у інтерв’ю «Економічній правді» Карел Хірман, словацький експерт із енергетичних питань. На його думку, Україна має запропонувати чіткий план і дати краще рішення, ніж «Північний потік», тоді Україну підтримають. «Однак поки що такого рішення з боку українського уряду або «Нафтогазу» не бачу», — підсумував він. Для продовження транзиту газу на умовах стандартного довготермінового контракту Україна має підписати контракт з російським «Газпромом» і знайти партнера, який буде в цьому зацікавлений. Карел Хірман зазначив, що потенційних партнерів, принаймні, два — словацька компанія Eustream та італійська Snam, яка є оператором величезного газового хабу в австрійському Баумгартені.

Газовий рекорд
Та насправді не все так погано. Як заявляв ще у вересні ц. р. в ефірі «5 каналу» Андрій Коболєв, голова правління «Нафтогазу України», входженням в українську газотранспортну мережу (ГТС) цікавляться не дві, а чотири великі світові компанії. «Дві з них входять у категорію найбільших. Вони є власниками й операторами великих систем в Європі. Для них це стратегічно та потенційно фінансово цікаво», — повідомив він.
Цього року транзит російського природного газу через українську ГТС досяг рекордного показника за останні сім років — 80,8 млрд куб. м (станом на жовтень). Як наголосила прес-служба «Укртрансгазу», загальний обсяг транзиту за увесь минулий рік становив 82,2 млрд куб. м, причому «Газпром» традиційно різко збільшує обсяги замовлення в опалювальний період.
Також в «Укртрансгазі» повідомили, що українська ГТС прокачала вдвічі більше транзитного російського газу в країни ЄС порівняно з «Північним потоком-1». За інформацією Nord Stream AG, починаючи з листопада 2011-го (початок експлуатації першої нитки «Північного потоку-1») і по 30 листопада 2017 року через російський газогін прокачали 200 млрд куб. м, за цей же період Україна забезпечила транзит 400,5 млрд куб. м.
Крім цього, завершено перший етап реорганізації «Нафтогазу України», в результаті чого в структурі компанії була створена філія «Оператор ГТС України». «Вона є функціонально самодостатньою структурною одиницею зі затвердженою організаційною структурою і штатним розписом (309 посадових одиниць), і вже обслуговує більше 1 тис. угод на транспортування газу в Україні та взаємодіє з іншими філіями «Укртрансгазу», — повідомила інформаційна агенція УНІАН.
Як зазначають в «Укртрансгазі», така реформа була необхідною для подальшої сертифікації оператора ГТС відповідно до європейських норм. Наступний етап — виділення «Оператора ГТС України» в окрему юридичну особу поза межами корпоративного управління «Нафтогазу України» — стане можливий лише після оголошення остаточного рішення Стокгольмського арбітражу щодо транзитного контракту з «Газпромом» (лютий 2018 року).
Ще одним позитивним моментом можна вважати укладення угоди між «Нафтогазом» та італійською компанією Rothschild щодо надання послуг, пов’язаних зі забезпеченням відокремлення діяльності з транспортування природного газу, в т. ч. зі залученням кваліфікованого партнера до управління ГТС України. Сума контракту становить 3,69 млн USD.
А в серпні Engie Energy Management Ukraine (українська «донька» французької Engie) і торговий дім «Сокар Україна» почали закачувати газ в українські підземні сховища газу. Аби залучити замовників, український уряд дозволив оформляти блакитне паливо в режимі «митного складу», який передбачає зберігання ресурсу до трьох років без сплати податків і митних зборів. «Уперше в історії європейський газ буде зберігатися в Україні на ліцензованому митному складі», — повідомила енергетична митниця України.

Ігор Берчак

До теми
Компанія Тop Lead разом із Американською торговельною палатою в Україні презентували довідник, присвячений українській енергетиці. Автори зазначають, що Україна пасе задніх у рейтинґу найбільш енергоефективних країн світу та, попри величезні запаси енергоресурсів, досі залежить від їхнього імпорту.
Енергетика забезпечує 8 % ВВП (162 млрд грн), 25 % податків (133 млрд грн), у ній задіяні 3 % працездатного населення (450 тис. осіб). Незважаючи на те, що Україна достатньо забезпечена енергетичними ресурсами, вона вимушена закуповувати деякі джерела енергії за кордоном. Так, торік Україна імпортувала 19 % нафти та газоконденсату, 27 % вугілля, 33 % газу, 77 % нафтопродуктів та 100 % палива для атомних електростанцій. «Але країна має можливість зменшити залежність від імпорту за рахунок збільшення власного видобутку газу, розвитку «зеленої» енергетики, інвестицій в енергоефективність і створення прозорого ринку», — наголосив Станіслав Шум, директор компанії Тop Lead. Україна також входить у 20-ку найменш енергоефективних країн світу. Так, на кожну 1 тис. USD ВВП в Україні витрачається втричі більше енергії, ніж у сусідній РП. 4,8 % енергії втрачається при її транспортуванні та розподіленні (у РП — 1,6 %, Румунії — 3,3 %, Литві — 1,2 %). Найбільша проблема — з електромережами, дуже старими та зношеними. 64 % українських електромереж були введені в експлуатацію в 1960-1970-х, а спроектовані за нормами 1950-х рр.

Довідка
Nord Stream — магістральний газогін із РФ до ФРН дном Балтійського моря. Першу нитку здали в експлуатацію 2011 року, друга — в жовтні 2012-го. Довжина — 1224 км. Загальна пропускна здатність — 55 млрд куб. м газу на рік. Будівництвом і експлуатацією газогону займається спеціально створена швейцарська компанія Nord Stream AG, більше 50 % акцій якої належать російському «Газпрому», решта розподілена між компаніями з ФРН, Нідерландів та Франції. «Північний потік-2» — дві додаткові нитки «Північного потоку». За пропускною спроможністю обидва проекти — аналогічні. Орієнтовна вартість спорудження «Північного потоку-2» — 9,5 млрд EUR.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

07.12.2017 19:58 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.