В центре внимания:

Росія хоче будувати «Північний потік» за гроші КНР

Росія хоче будувати «Північний потік» за гроші КНР

«Північний потік»

Російський газовий монополіст «Газпром» офіційно попередив інвесторів, що санкції США можуть стати причиною затримки реалізації проектів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Нагадаємо, що новий пакет санкцій, який уже схвалив американський Сенат і обмірковує Палата представників, передбачає скорочення терміну фінансування компаній, зайнятих у галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями — до 14 днів.
Більше того — забороняється інвестувати в будівництво Росією експортних газогонів кошти в сумі понад 1 млн USD одноразово і більше 5 млн USD упродовж року. В документі прямо сказано, що США продовжать виступати проти проекту «Північний потік-2», оскільки він «загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи», а також «енергетичним реформам в Україні».

Мільярд уже є, треба ще 8,5
Спочатку передбачалося, що акціонерами «Північного потоку-2», крім власне «Газпрому» будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, а також німецькі Uniper і Wintershall. Вони спільно мали б виділи 4,75 млрд EUR. Таким чином західні партнери «Газпрому» мали забезпечити 50 % загальної вартості проекту, який оцінюється в 9,5 млрд EUR.
Однак навесні 2017 року було підписано угоду про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером є російська компанія, європейці ж пообіцяли в рівних частках надати 4,75 млрд EUR у вигляді довготермінових кредитів. 15 червня Олександр Медведєв, заступник голови правління «Газпрому», повідомив, що європейські партнери вже переказали понад 1 млрд EUR. «Кошти прийшли на рахунки компанії Nord Stream 2 AG, яка є оператором з будівництва «Північного потку-2», й уже працюють на проекті», — наголосив він.
Водночас у разі введення Сполученими Штатами нових санкцій забезпечити подальше фінансування з боку європейських інвесторів буде вкрай проблематично, адже жоден із них не захоче потрапити під американські санкції.

Курс — на Пекін
Переляканий «Газпром» узявся шукати запасні варіанти. Як повідомило російське видання «Ведомости» з посиланням на власні джерела, керівництво Nord Stream 2 AG провело попередні консультації з низкою китайських банків, на яких обговорювалася можливість залучення довготермінового фінансування.
Про зближення Москви та Пекіна подейкують уже давно. Водночас справжньою дружбою там і не пахне. «Китайці доволі скупі й не роздають гроші направо і наліво. Крім цього, вони не люблять фінансувати проекти, в яких самі не беруть участь. «Газпрому» такий кредит може дорого обійтися. Ви ж бачите, що жоден спільний проект Російської Федерації (РФ) з китайцями не обходиться без труднощів — ні газогін «Сила Сибіру», ні будівництво високошвидкісної залізниці. Все просувається дуже повільно та довго, тому що китайці враховують тільки свої інтереси», — розповів російському інтернет-ресурсу «Свободная пресса» Олексій Калачов, аналітик інвестиційної групи «Фінам».
Ігор Юшков, провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки, викладач Фінансового університету при уряді РФ також вважає, що ризики співпраці з Китайською Народною Республікою (КНР) — дуже високі «Велике питання, під які умови китайські інвестори можуть дати гроші. КНР, зазвичай, дає кредити або при входженні в проект, або за умови, що продукт з цього проекту буде надходити на китайський ринок, або що обладнання для нього буде виробництва КНР, — вважає він. — Але ми точно знаємо, що обладнання китайським не буде, газ буде надходити в Європу, та й сумнівно, що Китай отримає частку в проекті. Тож, можливо, ставка за цим кредитом буде захмарною».
Також не варто забувати, що торговий оборот між КНР і США в рази перевищує оборот між Китаєм і Росією. Тому якщо Вашинґтон вирішить усерйоз заблокувати «Північний потік-2» і пригрозить санкціями китайським банкам, ті не стануть ризикувати. «З міркувань прагматизму китайці навряд чи нададуть перевагу Кремлю, якщо виникне такий вибір, тому що це непорівнянні економічні величини, які переважують будь-яку політику», — впевнений п. Юшков.
Але не виключено, що мова піде про комплексну угоду. Наприклад, КНР дає гроші на «Північний потік-2», а в обмін китайці отримують частку в східних проектах «Газпрому». Хоча не виключений варіант, що Москва може запропонувати Пекіну оригінальну оборудку «нафта в обмін на газ».

Нафтові рекорди
Китай, за підсумками першого півріччя ц. р., вперше обігнав Сполучені Штати за обсягами імпорту нафти — 8,55 млн барелів на добу проти американських 8,14 млн барелів. За червень КНР імпортувала 36,11 млн т сирої нафти, за шість місяців 2017-го — 212 млн т (це на 13,8 % більше порівняно з тим же періодом 2016 року).
Зростання імпорту нафти викликане активними зусиллями Китаю зі створення власних стратегічних запасів і підвищенням попиту з боку місцевих нафтопереробних заводів, які намагалися купити якомога більше сировини перед оголошенням нових квот на імпорт сирої нафти. Крім цього, власний видобуток нафти в КНР упродовж останніх років стабільно падає, оскільки багато родовищ опинилися на пізній стадії розробки, тому Пекін й надалі буде змушений нарощувати обсяги імпорту.
При цьому перше півріччя принесло ще один рекорд — Росія вперше очолила список китайських нафтових імпортерів. За перші шість місяців 2017-го РФ у середньому поставляла в КНР 1,15 млн барелів на добу, обігнавши Анголу (1,11 млн) і Саудівську Аравію (1,1 млн).
Не виключено, що Москва може спробувати залучити китайські інвестиції для побудови газогону «Північний потік-2», запропонувавши в обмін величезні знижки на нафту. В такому разі знаменитий китайський прагматизм цілком може взяти гору над страхом перед американськими санкціями.
Для Росії така оборудка буде вкрай невигідна з економічної точки зору. Натомість не варто забувати, що Путін задля підтримки свого міжнародного іміджу здатен на будь-які несподівані рішення. Володар Кремля всіляко переконує Захід, що санкції для нього — як щиглик для слона. Тож він цілком може зважитися на втрату мільярдів доларів, аби вчергове втерти носа, перш за все, Сполученим Штатам: мовляв, ваші санкції нічого не варті, якщо я вже щось вирішив, то мене ніхто не здатен зупинити.

Ігор Берчак

До теми
Нещодавно німецьке видання Die Welt опублікувало вкрай цікаву статтю про загадкова роль Путіна в найбагатшій нафтовій компанії РФ. Як стверджують німецькі журналісти, концерну «Сургутнафтогаз» вдалося накопичити найбільші в сучасній Росії грошові резерви — на його рахунках припадають пилом 34 млрд USD! Упродовж багатьох років видобуток «Сургутнафтогазу» тримається на стабільному рівні в 61 млн т нафти на рік. У найближчі п’ять років концерн планує почати розробку щонайменше 19 нових родовищ у Сибіру. Найбільша загадка: кому, власне кажучи, належить третя за величиною нафтова компанія Росії, яка забезпечує 11 % російського нафтовидобутку і 7 % усієї російської переробки нафти? «Цю таємницю зберігають уже десятиліттями. І в найближчому майбутньому, мабуть, нічого не зміниться. Пересічних росіян постійно запевняють, що значна частина акцій буцімто належать 114 тис. співробітникам і самому главі концерну Володимиру Богданову. Однак, згідно з останнім фінансовим звітом, п. Богданов і члени правління та наглядової ради володіють не більше, ніж 0,7 % акцій», — повідомляє Die Welt.
При цьому сам 66-річний Богданов — також загадкова постать. Він став керівником цього концерну ще за часів СРСР далекого 1984-го і залишився керувати після його приватизації 1993 року (нещодавно його контракт був продовжений до 2021-го). За списком Forbes, його статки оцінюються в 1,64 млрд USD. «Водночас справжня структура власності компанії прихована під складною мережею з 23 фірм, в якій сам дідько ногу зламає. Вперто тримаються чутки, що насправді рівно третина «Сургутнафтогазу» належить Путіну. Зокрема, впадає в око те, що компанія ніколи не мала жодних проблем із державними установами, в той час, як у інших концернів це стало вже звичайною справою», — пише Die Welt.
Якщо президент РФ справді контролює 33 % акцій компанії, потрібно визнати, що він знайшов мало не ідеальний спосіб зберігання зароблених «тяжкою» президентською працею мільярдів, адже гроші на рахунках «Сургутнафтогазу» — цілком легальні, їх не потрібно «відмивати». Також цим коштам не загрожують жодні західні економічні санкції.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

20.07.2017 13:15 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.