В центре внимания:

Стрибки цін на нафту мало впливають на вартість автомобільного пального

Стрибки цін на нафту мало впливають на вартість автомобільного пального

Нафта розпочала 2018 рік із чергового цінового рекорду — вперше з 2015-го ціна марки Brent піднялася до 68 USD за барель. Але радіти нафтовикам зарано, аналітики вважають, що вартість «чорного золота» цього року буде перебувати в ціновому коридорі 55-62 USD за барель. Однак автомобілістам також радіти не доведеться, експерти попереджають, що зниження цін на бензин і дизель очікувати не варто.

Нафтові гойдалки
Зрештою, нафтовий ринок лихоманило й увесь минулий рік. 2017-й розпочався з позначки 55 USD за барель, потім були хвилеподібні хитання вгору-вниз на 5 USD, поки до середини року не був встановлений рекорд у 45 USD за барель, після чого нафта стала поступово дорожчати. Чіткого прогнозу, куди рушать ціни 2018-го, зараз ніхто не дає.
Факторів впливу існує дуже багато. Чи не найголовніший із них — угода про зниження обсягів видобутку під назвою ОПЕК+. Із кінця 2016 року 27 країн — члени Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і ті, хто в картель не входить (РФ) — сумарно знижують видобуток на 1,8 млн барелів на добу (бар/д). І дисципліна в цьому питанні, за офіційними даними, дуже висока. А за рахунок додаткового зниження видобутку у Венесуелі, що страждає від глибокої кризи, угода ОПЕК+ реально виконується на 115-120 %.
Дається взнаки й те, що після обвалу 2014-го, коли ціна марки Brent стрімко опустилася із 112 USD до менше 60 USD за барель, багато нафтовидобувних компаній були змушені знизити інвестиції в розробку нових родовищ, не кажучи вже про геологорозвідку. Зараз приріст розвіданих нафтових запасів перебуває на найнижчому рівні за останні 65 років. Простіше кажучи, нафта викачується зі землі швидше, ніж відкриваються нові родовища. Тобто, в теорії, ціни мали б й надалі зростати. Але несподіванки чатують на кожному кроці.
Показова ситуація трапилася влітку 2017 року, коли Лівія та Ніґерія, які входять до ОПЕК, але звільнені від домовленості в рамках ОПЕК+, несподівано наростили видобуток, що одразу ж обвалило ціни. Але потім її підняли інші неочікувані чинники. Після низки ураганів у нафтовидобувних реґіонах США попит і вартість зросли. Додала мороки й геополітика: референдум про незалежність Курдистану восени минулого року і перспектива санкцій на закупівлю тамтешньої нафти з боку Туреччини, непорозуміння в королівській родині Саудівської Аравії, масові заворушення в Ірані.
Більшість аналітиків вважають, що ключовим драйвером, який може потягнути нафтові ціни вниз, залишиться сланцева галузь видобутку нафти в США, потенціал якої все ще недооцінений ринками. Згідно зі звітом Управління енергетичної інформації Міністерства енергетики США, видобуток нафти в Сполучених Штатах за підсумками першого кварталу ц. р. в середньому складе 10,24 млн (бар/д), що стане найбільшим показником із 1970-го. Саудівська Аравія при цьому видобуває трохи більше 10 млн бар/д, Російська Федерація (РФ) — 10,5 млн бар/д. До 2025 року видобуток нафти в США може досягти 16,8 млн бар/д, у Саудівській Аравії — 12,3 млн, РФ зростання не прогнозують.
Не варто забувати, що американські нафтовики накопичили близько 7 тис. пробурених, але не до кінця освоєних свердловин. Експерти кажуть, що за їхній рахунок можна нарощувати видобуток без серйозних капіталовкладень.

Споживач платить за всіх і за все
Хоча вартість нафти може вчергове впасти, навряд чи це серйозно позначиться на цінниках автозаправних станцій (АЗС). Як свідчать дані моніторингу консалтингової компанії UPECO, на багатьох українських АЗС А-95 продають вже по 32 грн/л, а дизельне пальне — по 30 грн/л. За даними Геннадія Рябцева, керівника спеціальних проектів НТЦ «Психея», лише за місяць ціни виросли в середньому на 8 %. І кінця ціновій гонитві не видно. Причому це стосується не лише України — ситуація в світі мало чим відрізняється.
Із точки зору здорового глузду вартість бензину залежить від ціни нафти. Є сировина, є кінцевий продукт — між ними нібито мав би існувати прямий зв’язок. Але в реальності пальне на АЗС і барель «чорного золота» живуть незалежно. Не важливо, дорожчає нафта чи дешевшає, пальне завжди додає в ціні.
Сира нафта займає лише приблизно 15-20 % у структурі ціни бензину. Левова частка (більше 60 %) — це акцизи й інші податки, які собі забирає держава. Решта — логістика та власне прибуток АЗС. У нафтовій галузі існує таке правило: на високих цінах на нафту заробляють нафтовидобувачі, на низьких — переробники. Іншими словами, ціни на бензин не перебувають у прямій залежності від вартості нафти — якщо ціни на чорне золото зростуть, більше грошей зароблять компанії, що видобувають нафту, а якщо вони впадуть, то вартість бензину не знизиться, просто більше грошей зароблять переробники та трейдери.
«Нас із вами як пересічних споживачів турбують ціни на АЗС. Коли ми платимо на «пістолеті», то маємо розуміти, що заплатили за всіх і за все. Держава, не переробивши жодної тонни нафти, отримує більше, ніж підприємство, яке ту нафту переробляє. Дуже зручний бізнес, особливо з урахуванням акцизів у євро, помножених на курс Національного банку, а зверху ще податок на додану вартість (ПДВ). А бензин у планах податків позначений у гривні. Тому навіть вигідно, коли зростає інфляція. Тоді план зі збору податків виконано», — пояснює Леонід Косянчук, експерт ринку нафтопродуктів.
Не варто також прив’язувати ціни на нафту до цін на АЗС. Вартість нафти, яку бачимо зараз — це насправді котирування ф’ючерсів на квітень-травень, коли продавець продасть, а покупець купить за певною ціною. Між купівлею нафти й її переробкою на заводі проходить найменше 45 діб, потім ще через 20 діб нафтопродукт потрапляє на біржу, тож ціновий розрив відчутний.

Електрокари завойовують світ
Але вже за якийсь час ситуація може кардинально змінитися. Головна небезпека для нафтових гігантів — ринок електрокарів. Зараз, за розрахунками ОПЕК, саме автотранспорт є основним споживачем «чорного золота» — 57 % попиту (в США — 76 %). Водночас якщо традиційні автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння будуть втрачати популярність тими ж темпами, що і коні сто років тому, до 2025 року електромобілі займуть до 14 % світового ринку (зараз — лише 1 %). Франція оголосила про намір повністю припинити продаж бензинових і дизельних автомобілів до 2040 року. Велика Британія узяла на себе зобов’язання здійснити стовідсотковий перехід на транспортні засоби з нульовим рівнем викидів до 2050-го. Норвегія хоче повністю відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння до 2025 року, німці — до 2030-го. Нещодавно до ініціативи приєдналися також Китай та Індія.
Уже зараз електрокари на іонно-літієвих батареях демонструють вражаючі результати. Наприклад, Chevy Bolt на одному заряді акумулятора проїжджає 380 км. А не так давно Tesla подолала без дозарядки більше 1 тис. км.
У цій ситуації місце традиційних «нафтових королів» на кшталт Саудівської Аравії чи РФ, можуть посісти Чилі та Болівія, чиї соляні озера містять багатющі поклади карбонату літію, необхідного для іонно-літієвих батарей. Як пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, із 2011 року ціна на цю хімічну сполуку зросла із 4 тис. USD за 1 т, до 14 тис. USD. Також спостерігається стрімке збільшення попиту на кобальт і рідкоземельні елементи для електричних двигунів. Курси акцій великих фірм із видобутку та переробки, таких як лідери ринку корпорація Albemarle (США), а також Orocobre і Galaxy Resources (Австралія), демонструють постійне зростання. Аналітики HSH-Nordbank полічили, що до 2025 року світовий попит на літій може вирости з теперішніх 40 тис. т до 500 тис. т на рік.

Ігор Берчак

P. S. Але це наразі це — лише перспектива. Поки що загальні висновки такі. Коли нафта коштувала 125 USD за барель, скаржилися на високі ціни на бензин, але продовжували заправляти авта. Коли ціна на нафту впала до 45 USD, продовжували обурюватися високими цінами на АЗС, але й далі заливали повні баки. Тому незалежно від того, чи ціни на нафту поповзуть вгору чи, навпаки, впадуть, ми й надалі заправлятимемо машини і не припинятимемо скаржитися на ще дорожчий бензин. Або пересядемо на електромобілі.

Мовою чисел
* В агенції Bloomberg полічили, що жителі США витрачають 1,6 % свого заробітку на бензин, а росіяни — 8,5 %. В Америці в ціні пального на податки припадає 15-20 %, у РФ — більше 60 %. Зважаючи, що заробітна плата в Україні ще нижча ніж у РФ, а ціна бензину вища, зрозуміло, що нашим співвітчизникам непереливки.
* Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в світі від захворювань, пов’язаних зі забрудненням атмосфери, помирає 3,7 млн осіб. За результатами одного з досліджень, атмосферні викиди автомобілів вбивають 53 тис. мешканців США на рік, при цьому в аваріях гине 34 тис. людей.
* Торік Україна імпортувала майже 7,8 млн т нафтопродуктів на загальну суму 4,16 млрд USD. У натуральному вигляді це лише на 5,6 % (або 415 тис. т) більше, ніж 2016-го. А ось у грошовому еквіваленті зростання склало 27,3 %. З Білорусі трейдери завезли пального на 1,8 млрд USD (частка — 44 %), із РФ — на 1,272 млрд USD (30,6 %), Литви — на 470 млн USD (11,3 %), з інших країн — майже на 590 млн USD (14,1 %). Також 2017 року в 2,5 рази зріс імпорт сирої нафти — до 1 млн т (442 млн USD). Найбільше завезли з Азербайджану (майже на 380 млн USD), а ще з Ірану, Казахстану й інших країн. Єдиним великим українським нафтопереробним заводом залишається «Укртатнафта», що належить групі «Приват».

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

22.03.2018 12:00 | Ольга Рубайло

Все права защищены © 2001-2018 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.