В центре внимания:

У Будапешті пересмикують положення українського закону «Про освіту»

У Будапешті пересмикують положення українського закону «Про освіту»

Віктор Орбан

Влада Угорщини продовжує тиснути на керівництво України, аби зреклося в ухваленому Верховною Радою (ВРУ) й підписаному Президентом Порошенко сьомої статті закону «Про освіту», бо у ній мовою освітнього процесу проголошена державна.

Налякані «Йоббіком»
Коли у Будапешті вимагають, аби угорців не змушували в Україні навчатися її державною мовою, то ігнорують запевнення, що в її закладах можуть викладати одну або кілька дисциплін двома чи більше мовами. Приміром, державною, англійською або іншими офіційними мовами Європейського Союзу (ЄС).
Попри це, Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, та його соратники по правлячій партії «Фідес» не лише істерично звинувачують Україну в порушенні двосторонніх угод, Європейської хартії реґіональних мов і навіть її Конституції, а навіть погрожують блокувати надалі всі ініціативи щодо зближення Києва з ЄС доти, поки українська влада не зійде з «хибного», як запевняють у Будапешті, шляху. Але при цьому «забувають» власні непрості взаємини з керівництвом ЄС через відхід від демократичних принципів і небажання приймати міґрантів у рамках передбачених квот.
А все тому, що на початку 2018-го угорці обиратимуть новий склад свого парламенту. Відтак п. Орбан і його партія остерігаються, що симпатії значної частини електорату перехопить відома своїми радикальними поглядами ультраправа партія «Йоббік».
Тому в Будапешті затуляють вуха запевнення Києва, що меншини в Україні не дискримінують, а навпаки — інтегрують у суспільне життя, бо через незнання державної мови вони не можуть конструктивно взаємодіяти з владою, захищати свої права й інтереси, отримувати необхідні послуги, здобувати іншу освіту чи будувати кар’єру. Адже вже кілька років поспіль Закарпаття, де компактно живуть угорці, утримує сумнівну першість із низьких результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
Приміром, торік аж 36 % тамтешніх випускників на іспиті з української мови (обов’язковий для вступу до вищих навчальних закладів) набрали за 12-бальною шкалою лише від одного до трьох залікових пунктів. Крім цього, аж 70 % школярів, які належать до угорської та румунської меншин, не змогли скласти торік ЗНО з математики, історії України й української мови навіть на трійку.
Бо в місцях компактного проживання нацменшин на Закарпатті українська вивчається як факультатив, а загальний процес навчання проходить угорською чи румунською. Відтак, Михайло Винницький, директор докторських шкіл Києво-Могилянської академії, запевнив: «Жодна з країн Європи чи Північної Америки не може собі дозволити, щоб повний цикл навчання від першого до останнього класу дитина проходила в іншомовному середовищі і щоб державна мова зводилася до одного предмету. Результатом такого навчання є те, що ці випускники не можуть вступити до українських університетів. І не можуть узагалі інтегруватись у наше суспільство, бо не знають державної мови».

У Будапешті нагнітають ситуацію
Відтак, у Києві настільки впевнені, що редакція сьомої статті цього документа відповідає ратифікованій Україною Європейській хартії реґіональних мов, а також у потребі всіх її громадян навчатися державною мовою, що ініціювали розгляд закону «Про освіту» експертами Венеціанської комісії та пообіцяли врахувати її висновки.
Тим паче, що закон «Про освіту» є так званим рамковим — він не визначає всіх деталей освітнього процесу, а лише окреслює основні принципи. Адже додатково в рамках освітньої реформи мають прийняти ще кілька законів: «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту» та «Про вищу освіту».
Тому угорці явно випереджають події. Однак Ерно Кешкень, посол Угорщини в Україні, повсякчас твердить: «Якщо немає навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти, то це загрожує зникненню меншини». Але при цьому він, звісно, замовчує, що його країна хоч і підписала, але так і не ратифікувала Європейську хартію щодо реґіональних мов і мов нацменшин. І хоч Будапешт офіційно визнав українську мовою 8 тис. представників української національної меншини в Угорщині, однак, за інформацією Ради Європи, ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою викладання в Угорщині досі немає.
Угорська влада пояснює таку ситуацію тим, що від української громади не надходить запитів на відкриття українських шкіл, а серед угорських вчителів мало тих, хто хотів би викладати українською. Але цей виверт — явний «бумеранг» для тих, хто вимагає натомість преференцій для угорців в Україні.
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі зауважив із цього приводу таке: «Керівництво Угорщини зумисне нагнітає ситуацію довкола мовного питання, щоб спровокувати антиукраїнські настрої серед закарпатських угорців, ввести в оману ЄС щодо дотримання Україною прав угорської меншини та підготувати ґрунт для просування ідеї зміни статусу Закарпаття. Угорські ультранаціоналісти вважають українське Закарпаття «своїм». Віктор Орбан і партія поміркованих євроскептиків, яка має зараз більшість місць в угорському парламенті, підтримує ідею надання закарпатським угорцям автономії. Радикальнішої позиції дотримується ультраправа партія угорських євроскептиків «Йоббік» (23 місця в парламенті), яка виступає за приєднання Закарпаття до Угорщини».

В інтересах Росії
«Обов’язкове знання державної мови в країні проживання — абсолютно нормальне явище, — наголосив експерт. — Така політика практикується в усіх країнах-членах ЄС. А в Латвії, Литві, Естонії мовна політика набагато жорсткіша, ніж в Україні. Знання державної мови в цих країнах — обов’язкова умова для отримання громадянства. Представники російської меншини, котрі не бажають вивчати латиську мову з принципу, живуть без паспорта і мають спеціальний статус «громадянина». Тому претензії угорської влади до мовної політики в Україні — безпідставні».
Політолог-міжнародник також нагадав: «Угорські ультранаціоналісти періодично нагнітають ситуацію навколо прав закарпатських угорців із часів здобуття Україною незалежності. У грудні 1991 року при потуранні депутатів Берегівської районної ради було проведено референдум, на якому 81,4 % учасників висловили бажання утворити угорський автономний округ. 2000-го місцеві угорці пропонували створити Притисянський район у місцях компактного проживання угорців на територіях існуючих Ужгородського, Мукачівського та Виноградівського районів Закарпаття. 2014 року місцеві активісти збирали підписи для звернення до ВРУ з вимогою забезпечити культурну та реґіональну автономію для угорців, а на сайті радіо «Голос Росії» в Угорщині було опубліковано матеріал із обґрунтуванням необхідності створення угорсько-русинської конфедерації на території Закарпаття. ВРУ та Закарпатська обласна рада залишили ці ініціативи без уваги».
«Не виключено, що угорська влада діє в інтересах Росії, — вважає п. Кухалейшвілі. — Вона створила привід для того, щоб блокувати в ЄС ініціативи, вигідні Україні. Такими ініціативами є рішення про продовження ЄС антиросійських санкцій, які повинні підтримати всі країни-члени. Угорщина є енергозалежною державою і купує російський природний газ. Петер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини, переконаний, що внаслідок негативного впливу антиросійських санкцій економіка Угорщини втратила 5,6 млрд EUR за останні три роки». Своєю чергою, Володимир Ар’єв, очільник української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, резюмував із цього приводу: «Те, що робить Угорщина, — шантаж, тому в цьому випадку ми діятимемо дзеркально».

Ігор Голод

До слова
Карліс Шадурскіс, міністр освіти та науки Латвії, дії України в мовному питанні назвав зрозумілими. На прикладі своєї країни він наголосив на важливості створення передумов для отримання учнівською молоддю знань державною мовою. За словами п. Шадурскіса, це дозволяє уникнути дискримінації на ринку праці. Відтак, Україна та Латвія підписали міжурядову угоду в сфері освіти, науки, молоді та спорту.

Офіційно
Світовий конґрес українців (СКУ) вітає ухвалення парламентом і підписання Президентом Закону України «Про освіту». Про це заявив Евген Чолій, президент СКУ. «Світовий конгрес українців щиро вдячний всім освітянам діаспори, котрі впродовж останніх 25 років доклалися до змін та розвитку освіти в Україні. Прийняття нового Закону України «Про освіту» й підписання його Президентом України — це спільний успіх українців цілого світу», — зазначив він. За словами президента СКУ, цей закон є «ще одним важливим кроком України на шляху свого реформування». «Світовий конгрес українців буде продовжувати активно працювати з Міністерством освіти та науки України, щоб упевнитися, що освіта в Україні завжди відповідатиме найвищим міжнародним стандартам», — зазначив п. Чолій.

Источник

Читайте также
Пошарити у ВК Пошарити у Facebook Пошарити у Twitter Пошарити у ЖЖ Пошарити у ММ Пошарити у Однокласниках

05.10.2017 16:22 | Ольга Рубайло

Поиск:

Поиск
Последние новости города и общества
Орбита Львов в VK
Орбита Львов в Facebook
Орбита Львов в Твиттере
Орбита Львов в Google+
Все права защищены © 2001-2017 Орбита Львов
Любое копирование материалов с сайта orbita-lviv.com без ссылки на источник запрещается.