Банківська система України: підсумки 2017 року

Національний банк України

18 грудня Національний банк України (НБУ) презентував щорічний звіт про фінансову стабільність. В ньому описуються головні тренди та ризики банківської системи впродовж року, що минає. На думку регулятора, 2017-й загалом був успішним для банківської системи, проте однозначно назвати її здоровою й ефективною поки що складно.

П’ять головних трендів
«Економічна правда» проаналізувала документ та визначила п’ять найголовніших банківських трендів. Перший — найбільшу зону ризику формують банки, які перебувають у власності держави. Після націоналізації рік тому «ПриватБанку» (ПБ) частка держави у банківському секторі зросла до 60 %. На презентації звіту Катерина Рожкова, заступник голови НБУ, наголосила, що якісне корпоративне управління наразі демонструє лише ПБ, решта держбанків пасуть задніх: «Хоча після трьох років збитків банківська система вийшла на прибуток, низька операційна ефективність державних банків залишається джерелом ризиків».
Другий тренд — ще тривожніший. Як виявилося, Україна стала світовим лідером із концентрації у портфелях фінустанов проблемних кредитів. «Ми встановили неприємний і дорогий для економіки рекорд, в Україні зафіксовано найвищу частку непрацюючих кредитів за всю історію світових спостережень», — зазначив Віталій Ваврищук, директор департаменту фінансової стабільності НБУ. За його словами, пікове значення було зафіксоване в липні (58 %). Лідерами з цього показнику також є держбанки, частка проблемних кредитів у їхніх портфелях становить у середньому 70 %. Головні причини встановлення антирекорду: незахищеність прав кредиторів, слабка правоохоронна система та корумповані суди.
Тренд № 3: зростання обсягів споживчого кредитування населення. «Після трирічної паузи розпочалося кредитування населення та бізнесу. Відновлення стартувало з роздрібного сегменту. Банки нарощують портфелі кредитів фізичним особам, насамперед, споживчих», — констатується у звіті.
Водночас у НБУ зазначили, що хоча з початку року населення вже позичило в банків понад 20 млрд грн, за рівнем кредитування фізичних осіб Україна й надалі залишається на останньому місці в Європі. Хоча це й не дивно, адже в цьому сегменті зберігаються надзвичайно високі ставки кредитування. Наприклад, за готівковими кредитами банки встановлюють відсоткові ставки 40-120 % річних, що свідчить, що українська банківська система все ще «хвора» і далека від нормального функціонування, адже такі високі ставки, по суті, свідчать про те, що одні клієнти платять за тих, хто не обслуговують свої кредити.
Четверта позиція: в НБУ вважають, що загалом ситуація в реальному секторі економіки покращилася. «Рентабельність у більшості галузей перевищує докризові показники. Підприємства генерують достатньо коштів для вчасного обслуговування кредитів, з’являється усе більше привабливих для нового кредитування компаній. За збереження макрофінансової стабільності та прогресу в захисті прав кредиторів варто очікувати пришвидшення зростання нових кредитів бізнесу — насамперед малому та середньому», — наголошують у НБУ.
Й нарешті останній: відсоткові ставки за депозитами перебувають на рекордно низькому рівні й будуть надалі знижуватися: «Ставки за валютними депозитами населення перебувають на історичних мінімумах, за гривневими — найменші за останні п’ять років. НБУ очікує на значне зниження ставок упродовж наступних 12-18 місяців».
Водночас варто зазначити, що на фоні високих темпів інфляції і так незначний прибуток від депозитів населення фактично з’їдає інфляція. Натомість у НБУ в цьому проблеми не бачать і вважають, що депозит не має бути джерелом прибутків українців. «І все б тут було добре, якби тільки і вартість кредитів для населення знижувалася, але фактично зниження ставок зараз працює в один бік, що також свідчить про погану якість банківської системи України», — робить висновок «Економічна правда»

Приватизація ПБ: плюси й мінуси
Як писав «Міст», 18 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України, керуючись рекомендаціями Ради національної безпеки й оборони, прийняв рішення націоналізувати найбільшу в державі приватну фінансову установу — «ПриватБанк». Петро Порошенко тоді так прокоментував це рішення: «Опосередковано від стану справ у цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні — настільки він великий, чи, як кажуть фахівці, системний. Саме тому вдаємося до безпрецедентного рішення — його переходу в 100-відсоткову державну власність». Тоді експерти наввипередки стверджували, що рішення про націоналізацію ПБ стало чималим здобутком Президента України. Та чи насправді це так?
В абсолютних числах для бюджету було б вигідніше «втопити» ПБ. Обсяг гарантованих державою депозитів становив у грудні 2016 року близько 100 млрд грн, водночас на докапіталізацію фінустанови вже витрачено 139,3 млрд грн і ця сума може зрости. З іншого боку, якщо взяти до уваги, що клієнтами ПБ є приблизно половина дорослого населення України та понад 50 % усіх юридичних осіб, його банкрутство означало б, без перебільшення, соціальну катастрофу. Завдяки націоналізації її вдалося уникнути.
Однак проблеми навколо ПБ продовжують наростати. Головних — дві. Вже через десять днів після націоналізації ПБ Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом сім’ї Суркісів про скасування рішення НБУ, яким вони були визнані інсайдерами ПБ. Як стверджувалося в розслідуванні програми «Схеми» на «Радіо Свобода» з посиланням на дані аудиту Ernst & Young, перед націоналізацією ПБ провів термінову реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170-х попередніх позичальників була перекладена більш ніж на 30-х нових, які стали винні банку понад 110 млрд грн. Приблизно 90 % нових позичальників виявилися інсайдерами, тобто, так чи інакше пов’язаними з ПБ структурами (тобто, гроші, фактично, «вимили»).
Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами ПБ і пов’язаними з ними особами потрапили під механізм bail-in — процедуру конвертації коштів інсайдерів банку в капітал. Родина Суркісів із цим не погодилася й досі судиться за повернення майже 1 млрд грн депозитів, що потрапили під bail-in.
Ще більшу проблему становлять зусилля Ігоря Коломойського, колишнього власника ПБ, оскаржити в суді рішення про визнання банку неплатоспроможним і його націоналізацію. «У позовній заяві п. Коломойський написав про рейдерство з боку держави. Як можна сподіватися на успіх у реструктуризації інсайдерських кредитів, якщо екс-власник банку, незважаючи на те, що є листи з його зобов’язаннями, йде в суд, подає позов про визнання протиправним рішення НБУ про визнання ПБ неплатоспроможним відповідно та рішення про націоналізацію, а також усіх поручительств?», — заявила після подання позову п. Рожкова.
Тим часом прокинувся ще один екс-співзасновник банку. Геннадій Боголюбов, котрий, крім громадянств України, Ізраїлю та Кіпру, має ще й підданство Великої Британії, звернувся до Лондонського арбітражу з вимогою повернути йому частку в ПБ. Свої вимоги мотивує двосторонньою міжурядовою угодою 1993 року між Києвом та Лондоном про сприяння та взаємний захист інвестицій. Поразка на будь-якому з цих фронтів означатиме додаткові витрати банку на компенсацію колишнім власникам, що спричинить додаткову потребу в докапіталізації коштом платників податків.
«Тим не менше, попри гігантську ціну, націоналізація ПБ була правильним рішенням із огляду на значимість установи для економіки України. Наслідки відмови від націоналізації ПБ не можна оцінити в числах. Передусім це привело б до уповільнення і без того слабкого росту валового внутрішнього продукту (ВВП) через різку зупинку платежів — на банк припадає близько 2/3 роздрібної платіжної інфраструктури, банкоматів і карток. Саме завдяки безперервній роботі банку з проведення платежів вдалося згасити паніку. Пересічний українець не відчув, що найбільший, буквально головний банк країни офіційно був визнаний неплатоспроможним», — пише на порталі voxukraine.org Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Валовий зовнішній борг України станом на 1 жовтня ц. р. склав 117,3 млрд USD. Як повідомляється на сайті НБУ, з початку року він зріс на 3,26 %. За даними НБУ, щодо валового внутрішнього продукту обсяг боргу за дев’ять місяців скоротився до 111,4 % ВВП із 121,9 % на початок року. Зовнішні зобов’язання державного сектору в січні-вересні зросли на 3,8 млрд USD (до 46,5 млрд), борг приватного сектора скоротився на 0,1 млрд USD (до 70,8 млрд). Держборг України банкнотами номіналом 100 USD (770 т) — такою кількістю позичених грошей можна фізично забити сім залізничних вагонів, полічили журналісти програми «Гроші» на телеканалі «1+1». На кожного українця припадає близько 50 тис. грн державного та гарантованого державою боргу, або приблизно 2 тис. USD. За підрахунками доктора економічних наук Ярослав Жаліло, якщо ділити держборг не на всіх українців, а лише на 10 млн офіційно працюючих, то на кожному, хто сплачує податки, висить кредит у майже 200 тис. грн.

Источник