Грузію можуть позбавити безвізового режиму з ЄС

Громадяни Грузії масово звертаються зі заявами про надання політичного притулку

Рівно рік тому громадяни Грузії отримали право вільно перетинати кордони держав Європейського Союзу (ЄС). Тоді в Тбілісі це розцінили як перший крок на шляху до швидкого приєднання до ЄС. Однак на саміті «Східного партнерства» в листопаді 2017-го Жан-Клод Юнкер, голова Європейської комісії (ЄК), розвіяв грузинські надії, недвозначно давши зрозуміти, що в найближчій перспективі членство в ЄС Грузії не «світить». А тепер ще й безвізовий режим опинився під загрозою.
Влада німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія офіційно попросила міністра внутрішніх справ Федеративної республіки Німеччина (ФРН) ужити на рівні ЄС заходів для того, щоб скасувати безвізовий режим із Грузією. Як повідомляє «Німецька хвиля», свою вимогу там мотивують різким зростанням кількості заяв від громадян Грузії з проханням надати їм політичний притулок, а також підвищеною «кримінальною активністю» грузинів. Менш ніж за рік дії безвізового режиму — з березня 2017-го по лютий 2018 року — кількість грузинських прохачів притулку лише в землі Північний Рейн-Вестфалія зросла із 170 до 743. Приріст у понад 300 %!
У Федеральному відомстві з питань міґрації та біженців (BAMF) надали дані по всій ФРН, починаючи з 2008 року. Тоді з проханням притулку до німецької влади звернулися 298 грузинів. 2017-го їх було вже 3462, і лише за січень і лютий цього року — 1359. За таких темпів до кінця року кількість «біженців» із Грузії перевалить у Німеччині за 8 тис.
У BAMF кореспонденту «Німецької хвилі» не змогли повідомити, скількох громадян Грузії, котрих не визнали біженцями, депортували з ФРН на батьківщину. Це відомство лише розглядає заяви, а депортацією займаються земельні органи влади. За підрахунками німецьких засобів масової інформації, торік на батьківщину відправлені загалом близько 600 громадян Грузії. Зараз же у ФРН перебувають приблизно 3 тис. грузинів, котрі вже отримали відмову, і ще 3,5 тис., котрі очікують відповіді від BAMF. Усі вони завзято відтягують момент депортації, завалюючи німецькі суди відповідними скаргами.
При цьому німців ще й вкрай турбує кримінальна складова. За даними правоохоронних органів ФРН, до 60 % громадян Грузії, проти яких були порушені карні справи, мали в Німеччині статус прохача притулку, чия заява ще перебувала на розгляді державних органів. Висновок напрошується сам собою: багато грузинів скористалися безвізовим режимом, щоб без зайвих формальностей приїхати до ФРН, «здатися» місцевій владі, а в проміжку між цим моментом і депортацією грабувати будинки місцевих жителів. «Люди з Грузії приїжджають сюди, подають заяву з проханням про притулок і використовують час в очікуванні відповіді, по-перше, для того, щоб отримувати допомогу для шукачів притулку, а по-друге, для квартирних крадіжок», — розповів «Німецькій хвилі» Томас де Мезьєр, колишній міністр внутрішніх справ ФРН.
Судячи з усього, німецький терпець незабаром може остаточно урватися. Нагадаємо, що Міністерство внутрішніх справ (МВС) ФРН зі самого початку заперечували проти скасування візового режиму для Тбілісі, й дали згоду лише під тиском Міністерства зовнішніх справ (МЗС) країни й ЄК, які бажали продемонструвати підтримку маленької прозахідної Грузії, що перебуває під тиском РФ. Щоправда, остаточну згоду МВС ФРН дало лише після того, як у ЄС був ухвалений механізм, що дозволяє знову скасувати безвізовий режим.
Чи буде цей механізм задіяний, багато в чому тепер залежить від самої Грузії. Перемовини з цього приводу на початку березня ц. р. вели в Тбілісі чільні посадовці з МВС і МЗС ФРН. Йдеться, наприклад, про посилення грузинського законодавства, що дозволяє порівняно легко змінювати прізвище. Цим нерідко користуються фігуранти німецького «чорного списку», але «біометрично» не задокументовані злочинці для повторного в’їзду в Німеччину.
Деякі заходи вживає і ФРН. Так, Грузію мають намір внести у список так званих безпечних країн походження, що теоретично суттєво скоротить перелік формальних підстав для подачі заяв про надання притулку, а також дозволить висилати грузинів на батьківщину за спрощеною процедурою. Також німецькі прикордонники стали посилено перевіряти всіх пасажирів із грузинськими паспортами. В аеропортах дедалі частіше відправляють зворотними рейсами грузинів, котрі заявляють, що прилетіли у відпустку або «в гості до друзів», але не мають при собі ні грошей, ні кредитної картки, ні зворотного квитка, ні уявлення про те, де проведуть найближчу ніч.

Ігор Берчак

Источник