Незрячі отримали можливість навчатися у звичайній школі

Так виглядає спецобладнання для незрячих учнів

Для безперешкодного навчання у звичайній загальноосвітній школі у Львові розробили українську модель інклюзивної освіти для незрячих дітей. За кошти міста вперше в Україні закупили спеціальні технічні засоби для навчання.
Впродовж 2017 року обласна організація всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів» (УСІ) реалізовувала соціально-культурний проект «Освіта школярів із важкими порушеннями зору в умовах інклюзії», який фінансово підтримало управління освіти Львівської міської ради (ЛМР). Першою незрячою львів’янкою, яка навчається за такою формою навчання, є Діана Патерега, учениця 2-го класу Львівської загальноосвітньої школи № 34 ім. Маркіяна Шашкевича.
«Розвиток інклюзивної освіти у Львові був розпочатий ще в середині 1990-х рр. Тоді були створені перші класи у загальноосвітніх школах нашого міста. Зараз це питання є надзвичайно важливим, адже кількість дітей, які мають особливі потреби і навчаються у школах міста, дуже швидко зростає», — розповіла Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР.
За її словами, порівняно з 2015 роком, кількість таких дітей зросла втричі. Тому місто намагається всіляко підтримувати інклюзивну форму освіти. Впроваджено додаткову посаду асистента-вчителя. Крім цього, у міському навчально-методичному центрі було створено відділ, який займається безпосередньо інклюзивною освітою. Тут проводять навчання для батьків, вчителів, асистентів вчителів, аби вони розуміли, як правильно працювати з такими дітьми.
У межах реалізації соціально-культурних проектів осередок громадської організації «Українська спілка інвалідів» запропонував проект із налагодження роботи в інклюзивному класі, де навчаються діти з важкими порушеннями зору. «Завдяки цій співпраці придбали спеціальне обладнання для того, щоб діти могли навчатися. Також було проведено багато навчань, тренінгів, семінарів для педагогів, аби вони могли розуміти, як це обладнання використовувати у навчально-виховному процесі», — пояснила п. Довганик.
У межах проекту закупили спеціальне технічне обладнання — брайлівську друкарську машинку, комп’ютер із програмою екранного доступу, дейзі-плеєр. Це обладнання незрячі учні використовують замість звичного зошита та ручки.
Також організували п’ять майстер-класів і практичних тренінгів для працівників навчально-методичного центру освіти Львова, закупили допоміжні засоби для навчання, виготовили 30 шкільних підручників у форматі DAISY, рельєфну мапу України, книги та тактильні рисунки. «Школа і батьки купити своїй дитині таких засобів не можуть, бо вони дуже дорогі. Немає потреби купувати такі дорогі засоби для кожної дитини та дарувати їх у постійне використання. Тому ми закупили обладнання і воно буде використовуватися в навчально-методичному центрі. Якщо якась школа братиме на навчання незрячу дитину, то школа звертатиметься до центру, щоб брати це обладнання у користування на час навчання дитини у школі. Коли дитина закінчить навчання, обладнання повертається у центр і працює для інших дітей. Цей проект забезпечив усі компоненти української моделі інклюзивної освіти незрячих дітей: облаштування робочого місця школяра, забезпечення доступу до підручників, навчання педагога і асистента вчителя», — пояснила Оксана Потимко, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів.
За її словами, Львів став першим містом в України, яке впровадило у себе цю модель інклюзії незрячих дітей, а також першим містом, в якому управління освіти має спеціальні технічні засоби для навчання незрячих дітей. Бюджет проекту — 37 тис. грн. Окремо, за таку ж суму, управління освіти закупило брайлівську друкарську машинку, комп’ютер і дейзі-плеєр.
До слова, станом на 1 вересня ц. р. за інклюзивною формою навчалися 22 незрячих школярів із Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської та Херсонської областей. Із них четверо дітей навчаються на теренах Львівщини, двоє — у Львові.

Ольга Гринько, Zaxid.net

Источник