Половину свого щомісячного доходу українці витрачають на продукти харчування

Про це заявив Андрій Рева, міністр соціальної політики України. Такий феномен урядовець пояснює виключно бажанням співвітчизників «смачно попоїсти», але економісти називають інші причини. Українці заробляють приблизно в десять разів менше порівняно з громадянами країн Західної Європи і практично все зароблене витрачають на їжу, оплату комунальних послуг і одяг.

Українці та німці
За підрахунками п. Реви, не менше 50 % доходів населення йде на їжу, тоді як, наприклад, у німців — усього 14 %. «У наших людей є така історична традиція — голодомори, війни змушували їх ставитися до проблеми харчування не так, як в інших країнах. Я вже мовчу про те, що ставлення до хліба культивувалося в суспільстві. Німці їдять зовсім по-іншому. У них інший раціон. Їхня культура харчування дуже відрізняється від нашої. З огляду на те, що ціни на продукти харчування приблизно однакові в Україні та Німеччині, вони їдять менше не тому, що у них немає можливості, а тому що у них така культура», — заявив міністр в ефірі телеканалу «112».
Натомість Олексій Дорошенко, директор української Асоціації постачальників торговельних мереж, каже, що ситуація в Україні не змінюється вже майже 70 років. Наприклад, 1940 року українські сім’ї витрачали на продукти харчування 59,7 % доходів, 1958-го — 49,9%. За даними Державного комітету статистики, на харчування українці 2015 року витратили 53 %, а 2016-го — 49,8 % своїх доходів. «На що ми витратили майже 70 років? В Європі показники такі: продукти займають у витратах: у Люксембурзі — 8,3 %, Австрії — 10 %, Іспанії — 14,2%», — каже експерт.
За даними Держстату України, середня заробітна плата в країні зараз становить 7,2 тис. грн на місяць (240 EUR), а на продукти харчування йде 120 EUR. Натомість німець із середнім доходом в 2,5 тис. EUR, за даними Eurostat, на їжу витрачає 350 EUR на місяць. При цьому ще раз наголосимо: ціни на продукти харчування в Україні та Німеччині практично ідентичні.

Ціни продовжують зростати
«Не таємниця, що більше 60 % українців уважно рахують свої витрати і купують лише недорогі продукти харчування, відмовляючись від імпорту», — запевняє директор великої української мережі супермаркетів, котрий забажав залишитися неназваним. За його словами, ціна має значення для більшої частини споживачів.
При цьому українці ще й скорочують свій раціон, свідчать дані Держстату. Наприклад, якщо 2014-го середньостатистичний споживач з’їдав 4,9 кг м’яса на місяць, то 2016 року — вже 4,7 кг. За цей же період місячна купівля картоплі скоротилася із 6,9 до 6,7 кг, хліба — із 9 до 8,3 кг, фруктів — із 3,7 до 3,3 кг на місяць. За два роки із 9 до 9,2 кг на людину в місяць зросло лише споживання овочів.
Економити на продуктах харчування споживачів змушує зростання цін. Так, у липні куряча тушка виросла в ціні на 12 %, до 71,7 грн (2,8 USD), сало — на 7 %, до 48,3 грн (1,9 USD), варена ковбаса — на 3 %, до 68,7 грн (2,6 USD), яловичина — на 2 %, до 106,6 грн (4,1 USD) за 1 кг.
Ще більшу дірку в гаманцях українців зробило нестримне зростання вартості комунальних послуг. Наприклад, за опалення стандартної трикімнатної квартири площею близько 80 кв. м необхідно заплатити близько 2,6 тис. грн (понад 100 USD) на місяць. А ще ж потрібно оплачувати світло, воду, комунальні послуги, Інтернет і кабельне телебачення. І зростання тарифів продовжується, незважаючи на всі запевнення урядовців. Уже у вересні мешканці Києва отримають нові платіжки з подвоєною квартплатою, а мешканцям Львова вдвічі піднімуть тариф за вивезення сміття.
Зростуть й послуги теплоенерго. Нещодавно Президент України підписав закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Документ передбачає обов’язкове встановлення будинкових приладів обліку (лічильників) споживання теплової енергії, гарячої та холодної води в усіх житлових будівлях країни. Зараз рахунки за опалення формуються за кількістю квадратних метрів, які теоретично мали б обігрівати батареї. Реальна температура в квартирі, будинку чи офісі значення не має — прилади централізованого обігріву (тобто батареї) можуть бути ледь теплі, але платити доведеться так, ніби на вулиці мінус 20 градусів за Цельсієм. За різними методиками в ці рахунки вкладається приблизно 20-30 % понаднормових втрат, які ніким не обліковуються і тягар яких перекладають на споживача. Тобто українці платять у т. ч. за теплоносій, який витікає із дірявих труб або через недосконалу ізоляцію банально гріє асфальт.
Відтепер (теоретично) за наявності плюсової температури в опалювальний сезон мешканці зможуть просто перекрити подачу гарячої води для батарей на загальнобудинковому лічильнику на вході в будинкову мережу та в підсумку заплатити за реально отримані послуги.
Усі лічильники мають встановити місцеві теплоенерго та водоканали. Але далі — увага, суттєва поправка: «витрати на установку, заміну й обслуговування вузлів обліку (лічильників), які понесе оператор мереж, будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів». Тобто, платити українці будуть із власної кишені, що означає подальше зростання тарифів на послуги теплопостачання. «Організація Об’єднаних Націй визнала, що більш ніж 60 % населення України живе за межею бідності. З огляду на це перекладати з монополіста обов’язок сплачувати за встановлення будинкових лічильників на мешканців — просто жах», — обурювалася в ефірі програми «Перші про головне» на телеканалі ZIK Олександра Кужель, народний депутат України.

Зарплати програють інфляції
На жаль, українські роботодавці не встигають компенсувати інфляцію. За даними дослідження компанії Headhunter, у першому півріччі більш ніж у половині українських компаній (56 %) заробітні плати зросли на 5-10 %. Близько третини змогли підняти рівень винагороди працівникам на 15-20 %. І лише 8 % компаній підвищили доходи своїм співробітникам на 30 %.
При цьому, незважаючи на зміцнення гривні, споживча інфляція в липні прискорилася у річному вираженні до 15,9 %. Згідно з даними Держстату, найбільше зростання цін зафіксоване на гарячу воду й опалення — 74,8 %, електроенергію — 63,7 %, овочі — 59,9 %, водопостачання — 41,2 %. Коментуючи статистику по інфляції, у Національному банку України зазначили, що фактичне зростання цін перевищило траєкторію прогнозу регулятора, що свідчить про подальше посилення ризиків відхилення інфляції від центральної точки цільового діапазону на рівні 8 % на кінець цього року. Експерти пояснюють прискорення зростання цін негативним впливом погодних умов на врожай і високими світовими цінами на м’ясо, в результаті чого вартість продуктів харчування залишається вищою за очікувану. «Поки що не ясно, чи буде уряд підвищувати тарифи на газ та опалення для населення до рівня імпортного паритету восени. Поки ситуація з ціною на газ не проясниться, ми зберігаємо наш прогноз на 2017 рік на рівні 10,5 %», — прокоментувала ситуацію Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital.
Погіршення ситуації до кінця року прогнозують й інші аналітики. «Хиткий курс долара, як результат, зростання цін на продукти харчування, нові тарифи на комунальні послуги — умови, в яких український споживач живе вже третій рік поспіль. Дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук свідчать, що в Україні за межею прожиткового мінімуму живе 58,3 % населення. Така споживацька «стабільність» оманлива і похитнеться під час чергового потрясіння, чи то зростання цін у крамницях, чи ескалація конфлікту на сході країни», — йдеться в дослідженнях «Nielsen Україна». Уже восени експерти пророкують зростання курсу долара із теперішніх 25 грн за USD до 27-28 грн.

Ігор Берчак

До теми
Міністерство фінансів України планує 2018-го зменшити кількість отримувачів стипендій до 25 % від загальної кількості студентів, а до 2020 року — до 15 %. Про це у коментарі VoxConnector заявив Сергій Марченко, заступник міністра фінансів. За його словами, зараз стипендії отримують 40-45 % українських студентів. «Ми не збираємося зменшувати стипендію, навпаки, ми хочемо її підвищити. При 15 % академічних стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплати, — сказав він. — Ми можемо вийти з прожиткового мінімуму (із 2018-го планується на рівні 1,7 тис. грн) і наблизитися до мінімальної зарплати (із 2018-го — 3,723 тис. грн). Тобто рівень має бути достатній для того, щоб ця стипендія була достатня, аби мати можливість проживати безбідно». Проте чиновник заявив, що «були такі домовленості з Міністерством освіти, що до 2020 року ми рівень стипендіатів скоротимо до 15 %».
Нагадаємо, що раніше йшлося про те, що, відповідно до нових правил виплат, лише 40-45 % студентів-бюджетників отримують стипендію. До 2017-го стипендію мали не менше 70 % бюджетників. З початку цього року виплати різко скоротили. Наприклад, у Національному університеті «Київський політехнічний інститут» стипендію мають лише 5 % від передбачених законом 40 %, тобто 2 % від загальної кількості студентів-бюджетників. Вони становлять не більше 25-30 % від загальної кількості українських студентів. Решта про стипендії навіть не мріють. Таким чином держава до мінімуму скоротила кількість тих, хто отримує за навчання бодай якісь кошти.

Источник