У Білорусі холодильник переміг телевізор

«Дармоїдський» закон викликав масові протести білорусів

Таке відбувається, мабуть, уперше в новітній білоруській історії: податкові інспекції починають масово повертати громадянам гроші, раніше сплачені як «збір за соціальне утриманство», який у народі назвали «податком на дармоїдів».
Відповідно до цього закону, якщо громадянин упродовж року працював менше 183 днів, то він має заплатити в державний бюджет збір на фінансування державних видатків у розмірі 20 базових величин (близько 140 USD). Для порушників передбачено покарання у вигляді адміністративного арешту з обов’язковим залученням до виконання «суспільно-корисних робіт».
Масові повідомлення з вимогою оплати цього збору місцева податкова почала розсилати наприкінці 2016-го. Загалом «дармоїдів» у Білорусі виявилося близько 450 тис. осіб (населення країни — 10 млн). Їхня реакція виявилася для білоруської влади повною несподіванкою. В Мінську, Гомелі, Могильові, Бресті та Вітебську на демонстрації протесту вийшли по кілька тисяч людей. Такої кількості протестувальників вулиці білоруських міст не бачили з 2010 року, коли демонстрації проти порушень на президентських виборах жорстко придушила поліція.
Причому акції протесту ставали дедалі масовішими та, що набагато неприємніше для влади — регулярними. Перші демонстрації проходили мирно, але незабаром почали супроводжуватися масовими затриманнями їхніх учасників і журналістів. До адміністративних арештів або великих грошових штрафів були засуджені сотні людей.
Однак влада злякалася. По-перше, на вулиці вийшла білоруська провінція, яка, на відміну від Мінська, традиційно пасивна в політичному плані. На мітинґах люди зізнавалися: вони вперше в житті беруть участь в акції протесту. По-друге, під гаслами «Ми не дармоїди! Лукашенко — геть!» вийшли люди, котрі ще недавно віддано голосували за білоруського лідера: представники традиційного електорату Лукашенка — люди з невисоким рівнем освіти та прибутків, віком від 40 років і старші.
Білоруський президент — упертюх, але не дурень. Хоча гордість не дозволила йому повністю скасувати закон, але його дію призупинили, а виплачені громадянами гроші взялися повертати. Білоруські опозиційні політики солідарні: це очевидна поступка білоруської влади, перший прояв ситуації, коли «холодильник переміг телевізор». «Влада різко відступає, бо в країні так і не вирішені соціально-економічні проблеми. Навпаки, я б сказала, що вони починають наростати як снігова куля», — заявила «Газеті.Ru» Ольга Карач, лідер громадянської кампанії «Наш дім». Аналогічної думки дотримується й Анатолій Лебедько, голова Об’єднаної громадянської партії. «Лукашенко опинився в ролі переможеного. Звісно, він не буде визнавати це публічно, на крайній випадок знайдуть серед чиновників дві-три жертовні голови, на які перекладуть усю відповідальність», — вважає він.
У будь-якому разі білоруська влада всерйоз побоюється повторення подій лютого-березня ц. р., коли «дармоїди» декларували виключно економічні гасла. Проте офіційний Мінськ чудово розуміє, що останні можуть швидко перетворитися вже на політичні вимоги. Мабуть, силовики доповіли президенту, що одним із лідерів «дармоїдських» мітинґів у Мінську був Микола Статкевич, його колишній суперник на виборах.

Ігор Берчак

Источник