У центрі Києва знову стоять бунтівні намети
Біля будівлі Верховної Ради України (ВРУ) в Києві 17 жовтня зібралися близько 4 тис. осіб. Учасники акції вимагали, зокрема, скасувати депутатську недоторканність, створити антикорупційний суд і ввести пропорційну виборчу систему з відкритими списками. В результаті зіткнень під стінами Ради постраждали четверо людей — один поліціянт і троє учасників мітинґу. Відтак, на Грушевського встановили більше десяти наметів, ще близько двох десятків розбили на площі навпроти парламенту. Звідти наметове містечко розрослося на Маріїнський парк. Близько десятка великих наметів перегородили проїжджу частину. Загалом наметів — близько 50-ти, також з’явилася барикада і запрацювала польова кухня — активістів годують гречкою із тушкованим м’ясом.
Ввечері відбулися нові зіткнення між поліцією й учасниками акції. Бійка почалася, коли до паркану, який контролювали мітинґувальники, підійшли з десяток поліціянтів і заявили, що з цього моменту будуть перевіряти всіх, хто буде заходити на територію містечка та виходити з нього.
Пізніше до паркану з боку ВРУ підійшли близько ста спецназівців і завалили його. Активістам це не сподобалося, почалася штовханина, проте обійшлося без бійок. Одного правоохоронця витягли зі строю і зламали йому шолом. Під час сутичок затримали двох осіб. Учасники акції, своєю чергою, забрали у поліції відеокамеру та запропонували обміняти її на затриманих.
Свою заяву щодо цієї акції зробив Петро Порошенко. Він зазначив, що поважає право людей на мирний протест. «Я з розумінням ставлюся до акцій і з повагою до їхніх учасників. Крім цього, мені надзвичайно важливо й я вимагаю від усіх правоохоронних органів забезпечити мирний характер акції. В жодному разі не можна допустити, щоб безвідповідальні політикани повторили трагічні події 31 серпня (2015 року), які призвели до загибелі чотирьох нацгвардійців», — повідомив глава держави журналістам у ході зустрічі в Києві з Марі-Луїз Колейро Преки, президентом Мальти.
Президент наголосив, що найважливішим завданням вважає, щоб до мирного характеру акції відповідально поставилися як її організатори, так і правоохоронці. Він висловив сподівання, що акції будуть мати мирний характер і будуть сприяти ухваленню законодавчих ініціатив. «Я вніс законопроект змін до Конституції, який абсолютно чітко передбачає скасування депутатської та суддівської недоторканності. Перший етап ми зробили. Суддівська недоторканність у форматі судової реформи, яка була зроблена за моєю ініціативою, ліквідована. 8 тис. носіїв недоторканності вже її не мають, залишилося близько 450 осіб», — резюмував глава держави.
Юрій Луценко, генеральний прокурор України, своєю чергою, запевнив, що правоохоронці не планують зносити намети учасників акції біля ВРУ. «Право на мирні акції протесту — одне з головних досягнень Майдану. Влада терпляче робить усе, щоб забезпечити цю норму Конституції. Знаю точно і свого часу доведу, що частина організаторів акції протесту зробили ставку лише на провокації. У спецслужб була інформація і встановлені факти зберігання та закупівлі зброї членами незаконних формувань, котрі перебувають серед пікетників. Саме цим пояснюються посилені заходи безпеки Міністерства внутрішніх справ. Їхнє завдання — безпека учасників мітинґу, Києва та країни», — написав він у Facebook.
Генпрокурор зазначив, що для забезпечення безпеки учасників мітинґу вхід у зону акцій протесту буде здійснюватися через рамки металошукачів. Він також наголосив, що «випадки фізичних побоїв громадян, захищених законом силовиків і депутатів будуть жорстко переслідуватися».
Євген Клен
- В Никополе жестоко убили волонтера, которая помогала военным — СМИ
- Медики рассказали украинцам, как правильно питаться во время пандемии COVID-19
- Боевики заминировали гражданский сектор Зайцево на оккупированном Донбассе — фото
- Карантин в Днепре продлили до конца апреля: что запрещено
- День Ипатия Чудотворца: история и традиции праздника 14 апреля
- Что находится за нашей орбитой